Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Цікава Житомирщина -2
Популяризатор історії і культури Волині-Житомирщини Георгій Мокрицький років з пʼятнадцять тому підготував проєкт «Цікава Житомирщина», метою якого було зробити регіон більш туристично привабливим. Тому передбачалося видання чотирьох томів однойменної серії книг, де були б фото найвизначніших культурних обʼєктів районів області. До нещодавньої адміністративної реформи їх (районів) було аж 23. У другому томі пан-краєзнавець розповідає про такі райони, як Лугинський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький.
У просторі і часі
У 1990-ті роки, коли Україна проголосила незалежність, одним з процесів історичної науки стало відродження краєзнавчих розвідок. Це було на часі. На Житомирщині ініціаторами відновлення Товариства дослідників Волині та популяризаторами історії і культури рідного краю стали Микола Юхимович Костриця та Георгій Павлович Мокрицький. Саме їм належить значна частина краєзнавчої літератури 1990-х - 2000-х років.
Житомирські кияни
Невеличка брошура про визначних діячів культури, науки і мистецтва, що повʼязані з Житомиром і Києвом. Автор називає їх житомирськими киянами. Як на мене, термін не дуже вдалий, бо применшує значення Житомира як міста, нібито ми хочемо продемонструвати, що ми провінція, але з цієї провінції вирвалися деякі представники, які в Києві (столиці) змогли себе реалізувати.
З голосу нашої Кліо
Знайшла, що ця книжечка видавалася ще у 1993 році, щойно після проголошення незалежності. Власне, сама подача матеріалу якраз характерна для 1990-х, коли в історії України активно шукали своєрідну магію та займалися міфотворенням. Напевно, так і мало б бути. Взяти хоча б вступ, в якому пан Михайло на повному серйозі розповідає, що в перекладі з тюркських мов слово «хохол» означає синьо-жовтий. До речі, на історичному факультеті у 2001 році лектор нам казав те саме.
Таблиці і схеми
У 2000-ті роки посібники пані Щедріної з історії України та всесвітньої історії для 10-11 класів були справжнім бестселером серед учнів та вчителів. То був час, коли підручники у школах були або відсутні взагалі, або були ще з радянських часів, або писалися зарозуміло. Принаймні в мене у 10 класі підручника з всесвітньої історії не було, і ми писали конспекти. Тому поява посібника Щедріної неабияк допомогла краще підготуватися до уроків і пар. І хоч формат видання нагадував більше вчительський зошит, дітям було зручно користуватися цими таблицями і схемами.
Історія мистецтва
Коротко і для вчителя. Я б так охарактеризувала цей посібничок. Без яскравих образів та картинок. Тенденції розвитку культури - радянської, в еміграції, часів незалежності. Освіта і наука, діячі культури в еміграції, література, поезія, театр, живопис і графіка, кінематограф, скульптура, архітектура, декоративно -прикладне мистецтво, музика, проблема розуміння в сучасній культурі, видатні особистості ХХ ст., культурна катастрофа, превентивні заходи світової громадськості, - такими є розділи посібника.
Історія словʼянських народів
У часи, коли курс «Історії словʼянських народів» тільки зʼявився у програмі університету, лектор Ігор Власюк підготував непоганий методичний посібник, що значно полегшив студентам підготовку до занять. Як і більшість видань подібного типу, брошура містить вступ, зміст курсу, розподіл навчального часу за темами, теми і плани семінарських занять та методичні рекомендації до самостійної роботи студентів, список рекомендованої літератури, тестові завдання та контрольні питання до іспиту. Обсяг посібника - 160 сторінок - доволі солідно як для методичних рекомендацій.
Методика викладання літератури
В університетах прийнято, що «вузькі» предмети, або профільні, найкраще викладати за власною системою, а не спиратися на підручники, видані в Києві. Тож і в ЖДУ імені Івана Франка більшість курсів викладалося за посібниками, підготовленими своїми викладачами. Не винятком була й «Методика викладання української літератури в середній школі», підготовлена доцентами Станіславом Пультером та Антоном Лісовським. У колах методистів України це були відомі особистості, тому свого часу цей посібник було перевидано вже в Тернополі й він набув всеукраїнського рівня.