Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у квітні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Український "Відьмак"
Признайтеся, ви ж у школі втомлювалися від тих класичних українських історичних текстів, де всі сторінками страждають, орють землю і плачуть над гіркою долею? Так от тут можна нормально видихнути. Карюк бере 18 століття і робить із нього не підручник з краєзнавства, а бадьорий, місцями моторошний авантюрний детектив.
#
Сліпа помста
Якщо для вас Гайдамаччина - це щось суто героїчне і піднесене зі сторінок підручників історії, то Карюк зараз жорстко зламає вам шаблони. «Тарана» - це брудний, суворий і кривавий історичний трилер про помсту. Такий собі український аналог «Убити Білла» чи «Карателя», тільки в декораціях 18 століття.
Від письменниці до кілерки
Історія про Фінлі Донован, яка продовжує гру на межі абсурду й криміналу.. письменниця , яка випадково отримала репутацію кілерки, опиняється в ситуації , де вигадані сюжети небезпечно змішуються з реальністю. Історія закручується довкола загрози для її колишнього чоловіка і Фінлі змушена втрутитися , навіть якщо це означає ще глибше загрузнути в хаосі.
#
Ідеальний сусід
Знаєте, як зазвичай пишуть трилери про серійних убивць? Автори постійно намагаються залізти в голову маніяку, копирсаються в його дитинстві чи травмах. Так от, Клеменс Мішлон у «Тихому орендарі» просто зламала цю заїжджену схему.
Уявіть картину: такий собі Ейден Томас, ідеальний сусід, турботливий татко і вдівець, якого всі в містечку просто обожнюють. Він завжди допоможе і привітається. Але є один нюанс - він маніяк, який уже вбив купу жінок. А прямо зараз у своєму сараї на задньому дворі він уже п'ять років тримає полонянку, яку називає Рейчел. П'ять років, Карл!
#
Назад, до витоків біографії автора
Знаєш, як помирає ілюзія безпеки? Вона зникає не з гучним вибухом. Вона випаровується тихо, як ранкова роса на розпеченому асфальті, коли ти раптом розумієш, що більше ніколи не залишиш двері незамкненими.
Забагато всього в одному сюжеті..
«Голота. Нечиста кров» Сергія Карюка це історичний детектив, який свідомо працює на межі реального і містичного, використовуючи цю напругу як головний рушій сюжету. Уже з перших сторінок текст задає тон, це історія не лише про розслідування, а про страх колективний , ірраціональний і руйнівний.
Не той сильний, хто має силу, а той, хто знає, коли її не застосовувати.
Роман про Богуслава Голоту одразу заявляє амбіцію поєднати історичний детектив із майже містичним напруженням. Київ 1768 року. Київ не просто декорація , а повноцінний учасник подій, місто в якому зовнішній спокій швидко розсипається під тиском страху , чуток і насильства.
#
Англійський маєток на Нілі, токсичний патріархат та правосуддя без кодексу
Сюжет переносить нас у 2000 рік до нашої ери. Фіви. Багатий і впливовий жрець Імхотеп приводить у свою велику і вкрай токсичну родину молоду, нахабну наложницю Нофрет. Звісно, родичі від цього не в захваті. Починаються сварки, інтриги, а згодом і трупи. Сім'я опиняється в параноїдальній пастці, де вбивцею може бути будь-хто з найближчих, адже всі вони живуть під одним дахом.
#
Джеймс Бонд у рясі, хакери у Ватикані та архітектурна нудьга
Невідомий хакер проникає в особистий комп'ютер Папи Римського і залишає повідомлення: в Севільї є стара церква, яка «вбиває, щоб захистити себе». Ватикан відправляє туди отця Лоренцо Кварта - емісара Інституту зовнішніх справ. Він такий собі ідеальний ватиканський спецагент: холодний, бездоганно вдягнений, з ідеальними манерами і порожнечею в душі. Йому доведеться розплутати клубок інтересів, де змішалися старий священник-бунтар, корумповані банкіри, місцеві аристократи, небезпечні жінки та дрібні севільські шахраї.
#
Совєтські реалії Львова
Коротше, погнали далі по Винничуку. Якщо в другій книзі («Аґент Лилик») нас тільки почали макати обличчям у нові совєтські реалії Львова, то в «Алмазах з Танжера» ситуація пробиває дно. Наш старий знайомий - нічний репортер Марко Крилович - тепер сидить на такому гачку в чекістів, що смикатися без дозволу майже нереально.