Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Південна Пальміра в роки Першої світової
Четверта книга - «Справа одеських шпигунок» - це такий собі ковток свіжого (хоча й дуже небезпечного) морського повітря після затишних і засніжених київських вулиць. Красовицький і Кужавська вирішили трохи струснути нашого слідчого-пенсіонера і відправили його у відрядження. І якщо в попередніх книгах злочин приходив до Тараса Адамовича Галушка додому або ставався десь поруч, то тут усе починається з класичної шпигунської зав'язки.
#
Свята з присмаком крові
Третя частина - «Справа майстра-червонодеревника» - це вже трохи інший градус напруги. Якщо в другій книзі в нас був елітарний герметичний простір літака, то тут злочин приходить буквально на поріг до нашого слідчого.Тут Красовицький і Кужавська грають на потужному контрасті святкового затишку та абсолютної людської жорстокості.
#
Психологічний трилер зі шрамами
Рік тому кримінальна психологиня Михайліна Хижняк зазирнула в самісіньку прірву, і ця прірва залишила на її обличчі цілком реальний, потворний шрам. Потрапивши до рук маніяка, вона дивом вижила завдяки напарнику Мирославу Зорі, який встиг всадити у нападника кулю. Після такого зазвичай зачиняються у квартирі і п'ють заспокійливе жменями. Але коли місто здригається від нового жорстокого вбивства, минуле безцеремонно стукає у двері. Ярина Вовк викочує на стіл класичний поліцейський процедурал, де зламана психіка слідчих важить не менше, ніж відбитки на місці злочину.
#
Вбивства на борту "Гранда"
«Справа мертвого авіатора» - це взагалі пісня для тих, хто любить класичні головоломки, але в дуже нестандартних декораціях. Якщо в першій книзі ми блукали театральними кулуарами та вулицями, то тут Красовицький і Кужавська підкидають нам просто шикарний концепт: класичне вбивство в зачиненій кімнаті, тільки ця «кімната» летить на висоті кількох сотень метрів.
#
Людина з величезним серцем
От ми і дісталися до фіналу. Якщо ви думали, що друга частина Дублінської трилогії - це максимум екшну, то Кейм МакДоннелл в «Останніх вказівках» просто бере цей максимум, множить на сто і влаштовує такий емоційний і кримінальний розвал, що після прочитання треба буде реально перевести подих. Це грандіозне закриття серії, де всі найтемніші гріхи минулого приходять вибивати борги.
#
Кримінальне сафарі
«День, який ніколи не настане» - це той випадок, коли сиквел бере все найкраще з оригіналу, заливає в бак чистий адреналін і відправляє гальма в пермабач. Це вже не просто комедійний детектив, це лютий ірландський кримінальний бойовик, де ставки злітають до небес.
#
Збирачі гіацинтів і живий Київ
Свого часу Красовицький і Кужавська започаткували серію «Історичний детектив», і «Справа зниклої балерини» - це її стартова точка. Це дуже затишний, атмосферний і, я б сказав, «смачний» український ретро-детектив, який при цьому спирається на реальні історичні факти.
#
З нуля до героя
Коротше, якщо ви вже зацінили лютий містичний абсурд «Химерного світу», то саме час показати вам, звідки взагалі ростуть ноги в стилю МакДоннелла. «Людина з одним із тих облич» - це перша частина його знаменитої Дублінської трилогії, і це тупо еталонний ірландський кримінальний двіж. Ніякої магії чи вампірів - тільки чорнющий гумор, брудні вулиці Дубліна і рівень абсурду, від якого можна порвати прес.
#
Київська урбаністика та формат бліц-квесту
Золоті ворота, раптова есемеска від колишньої дружини і несподіваний стрибок у гру, де на кону лежить мільйон доларів. Майор спецслужб Сергій Чемерис навряд чи планував провести найближчі тижні, носячись історичними локаціями столиці. Проте невинний з вигляду квест дуже швидко скидає маску, обертаючись на повноцінне кримінальне розслідування. Анатолій Хаженський пропонує компактний міський трилер, географія якого до болю знайома кожному киянину.
Втеча з цирку кошмарів
Третя частина цікавих пригод Одрі Роуз більше про атмосферу і стосунки ніж про детективну лінію. Менш логічна і більш романтична, трохи розчарувала бо я більше хотіла цікавої історії а не роману.
Цього разу Одрі і Томас опиняються не в лабораторії і не в замку, а на розкішному лайнері, що прямує до Нью-Йорка. Замкнений простір, обмежене коло підозрюваних і неочікувано… цирк.
Загадкові артисти, небезпечні трюки, фокуси та ілюзії «Карнавалу місячного сяйва», але вони дуже дивні і явно щось приховають. Кожен артист несе в собі загадковість і усі здаються спочатку підозрілими.