Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
«Бірґітти»
Третя частина - «Свідок вогню» - це дуже сильний і емоційно важкий текст. Це історія, яка дуже сильно грає на нервах, додаючи до класичного поліцейського розслідування тонку, майже непомітну нотку містики чи то швидше масового психозу.
#
Хто продав душу цього разу ?
Якщо в «Гіпнотизері» ми колупалися у кривавій драмі однієї родини та травмах минулого, то тут історія виходить на рівень міжнародних змов, великих грошей і тіньової геополітики. Але скандинавський холод і фірмова кеплерівська моторошність нікуди не зникають.
#
Я завжди маю рацію
«Гіпнотизер» - це старт неймовірно популярної серії про фінсько-шведського детектива Йону Лінну, яку написав Ларс Кеплер. До речі, під цим брутальним псевдонімом ховається сімейна пара шведських письменників - Александр та Александра Андоріли. Ця книга - як удар обухом по голові. Вона дуже похмура, по-північному жорстока, але від неї практично неможливо відірватися.
#
Чому блондинки в цьому світі живуть гарно, але дуже недовго
Реквієм блондинкам» - це не просто бойовик, це справжній політичний трилер, де брудні секрети еліти змішуються з кров'ю та ідеально прорахованим шантажем. Тут немає «хороших хлопців», є тільки ті, хто вижив, і ті, хто став «реквіємом».
#
Кошмари за розкладом та маніяк в аудиторії
Студентські будні зазвичай пахнуть кавою, недосипом і конспектами. Але у першокурсниці Валерії розклад дещо інший: вночі вона примусово дивиться чужі сни, а вдень намагається не стати наступною жертвою серійного вбивці, який завівся в стінах рідного університету. Ганна Левада замішує класичний містичний детектив, де кримінальна загадка щільно переплетена з гормональними бурями. Навколо Лєри постійно крутяться залицяльники, проте замість того, щоб спокійно бігати на побачення, дівчині доводиться порпатися в чужих підсвідомих страхах.
Історія рідко говорить прямо - вона завжди шепоче через людей, яких ми звикли не чути
Той випадок коли обкладинка передає емоції і підтримує саму історію, так влучно😍
#
Єгипетське правосуддя та ціна журналістського хайпу
Уявіть собі Каїр. Не той глянцевий, куди вас везуть туристичним автобусом від готелю зі шведським столом, а справжній - душний, галасливий мегаполіс, де людське життя іноді важить менше, ніж горнятко місцевої кави. Саме тут молодий репортер вирішує зробити кар'єру на чужій крові. Серія жорстоких убивств жінок стає для нього ідеальним трампліном. Гучні статті, співпраця зі слідством, швидкий суд і неминуча страта. Суспільство аплодує, журналіст отримує керівну посаду. Ідилія розсипається вщент, коли на околиці знаходять новий труп із тим самим фірмовим почерком.
Дружина кенія
Оповідання «Дружина кенія» - доволі жорстоке та криваве, в чомусь справедливе, в чомусь - ні. Принаймні вдруге я його не читатиму. Й не через жорстокість, а через те, що воно про війну. Як я розумію, Крісті розповідає про Південну Африку, де йшла англо-бурська війна і були сильними колись позиції голландців. Не дуже зрозуміла роль гера Шефера - німця, що під прикриттям займався виготовленням вибухівки. Його було викрито, і він мав дістатися до Геншеля, як я розумію, теж німецького змовника та революціонера.
#
Інша сторона "Лілій"
Коротше, якщо ви вже підсіли на жорсткий вайб Чейза після попередніх історій, то «Покладіть її серед лілій» - це тупо обов’язковий айтем у вашому списку. Тут у нас знову класичний хардбойл, але цього разу на сцену виходить Вік Меллой - ще один легендарний приватний детектив Чейза, який розв'язує проблеми так само швидко, як вистрілює гільза з його пушки.
Мовчання шкодить більше ніж слова!
Читала в старій редакції, але нова обкладинка задає більше цікавості до книги.)
Заходячи в цю історію варто розуміти, тут не стільки шукають вбивцю , як питання «чому ми такими стали?»
Це історія, яка починається з кінця свекруху знаходять мертвою! І замість того, щоб вести читача прямою дорогою до розгадки, авторка розвертає нас у зворотній бік у життя. У ті маленькі часто не помітні моменти, де й народжуються справжні трагедії.