Рецензії та відгуки на книгу

Те, що гарне назовні, не значить, що і гарне всередини. Як от головний герой - Доріан Грей, красень, яким захоплюються всі, але з гнилою душею. Так, саме з гнилою. І портрет намальований чітко це відображає. Так само, як і вчинки героя.

Танці з кістками — це книга, що не читається швидко й легко. Вона повільно затягує, змушує зупинятися, повертатися до абзаців і довго думати. Книга дає читачеві змогу побачити зсередини професію паталогоанатома та функціонування лікарні, підмічено тонкощі відносин між людьми, навіть коли справа стосується криміналу. Майстерно прописана психологія персонажів. Тут чудово зображено, як головний герой наважується на злочин. Його часто мучить сумління, але парадокс у тому, що воно в нього не завжди працює. Книга підіймає дуже актуальні теми, про які не варто забувати в наш час.

Дану трагедію читала ще в школі на уроках Зарубіжної літератури. А екранізація Франко Дзефіреллі є моєю улюбленою. Прикро, що для примирення двох родин, закохані з ворогуючих сімей віддали найцінніше - життя. Трагедія, яка популярна в сьогоденні.

Книга сподобалась тим, що дає важливий і чіткий урок: від аб’юзивних стосунків потрібно тікати, а не виправдовувати їх фразами на кшталт «б’є — значить кохає». Ні. Кохання — це не про біль і страх. Кохання — це коли чують і вміють слухати, розуміють, підтримують одне одного, проводять час разом. Навіть коли мовчати разом — у задоволення. А насильство, виправдане «випадковістю», — це крінж, а не любов. Книга читається легко й навіть романтично: між героями виникає сильний зв’язок, що здається щирим і справжнім.