Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у березні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Зміна правил
Якщо перша книга «Школи Тіні» була таким собі лайтовим розгоном, то у «Визволенні» автор тупо зриває ручник, і сюжет несеться в максимальну кріпоту. Корделія Лю, яка ще вчора просто намагалася вижити і не поїхати дахом у цій елітній гімназії, тепер конкретно підсіла на рятування привидів. Це стало для неї чимось на кшталт лютої залежності, вона зловила вайб місцевої героїні і вже не може зупинитися. І тут починається найжорсткіша драма: її тіма, Бенджі та Агнес, взагалі не вивозять цей двіж.
#
Пастка для душ
Якщо ти побачив назву «Школа Тіні. Архімагія» і подумав, що це черговий клон Гоґвортсу - різко тисни на гальма. Це взагалі з іншої опери. Це скоріше суміш «Кораліни» і містичних трилерів, тільки адаптована під шкільні реалії.
#
Два роздуті гіперего
У п'ятій книзі Колфер робить те, що давно напрошувалося. Якщо ти довго вважаєш себе найрозумнішим чуваком у кімнаті, рано чи пізно в цю кімнату зайде хтось, хто втре тобі носа. І у «Втраченій колонії» Артеміс нарешті стикається зі своїм абсолютним віддзеркаленням - дванадцятирічною геніальною дівчинкою Мінервою Парадізо. Оце реально крутий психологічний спаринг, коли дві роздуті підліткові гіперего намагаються переграти одне одного, а на кону, як завжди, доля цілої цивілізації.
#
Подолати амнезію
Четверта книга - це просто ідеальна ілюстрація того, що буває, коли хтось стирає тобі пам'ять. От серйозно, ти ж чудово розумієш: суспільство чи людина, яка забуває своє минуле, приречена повторювати власні помилки і ходити по колу. З Артемісом стається рівно те саме. Підземники стерли йому пам'ять у фіналі попередньої частини, і що ми бачимо? Весь його моральний прогрес, уся та людяність і емпатія, які він так важко здобував, просто обнулилися.
У країні сутінків
Серед чарівних казок у цій книзі є оповідання-фентезі «У країні сутінків». Читала його і плакала. Чимось мені нагадало «Оскара і Рожеву Даму» Шміта. І хоч критики схильні вважати, що Країна сутінків - то потойбіччя і країна смерті, я все ж дивлюся на цей твір із оптимізмом. У Стокгольмі живе хлопчик Йоран. Він уже рік прикутий до ліжка і не може ходити через хвору ногу. Він постійно у своїй кімнаті, грається, малює, читає. Батьки розчаровані і розмовляють на кухні, що напевно хлопчик ніколи не зможе ходити.
#
Фамільяр
Забудьте про Гоґвортс чи Кеттердам, тут у нас Мадрид 16-го століття, де іспанська інквізиція працює краще за податкову, а за будь-який магічний «фокус» тебе можуть відправити на шашлик прямо на площі.
#
Згубні ігри з мафією
Ця книжка - це вже повноцінний кіберпанк і корпоративне шпигунство, де магія відступає перед безжальною жадібністю великого капіталу.
#
Довіра - це теж ресурс
Якщо в першій книзі Артеміс і підземна поліція ЛеПРКОН готові були перегризти одне одному горлянки, то «Випадок в Арктиці» робить дуже класичний, але завжди робочий сюжетний кульбіт. Ворогам доводиться сісти за стіл переговорів, бо на горизонті намалювалася така криза, з якою поодинці вони тупо не вивезуть. І це вже не просто підліткова біганина, а справжній політичний трилер із масштабною контрабандою зброї.
#
Людський прагматизм проти магічного світу
Ця книга спонукає забути все, що ми знаємо про добрих фей із казочок, які виконують бажання і літають на іскристих крильцях. Йон Колфер узяв класичну міфологію і жорстко схрестив її з кіберпанком та кримінальним трилером. «Артеміс Фаул» - це історія про те, як дванадцятирічний геній-соціопат бере в заручники представницю високотехнологічної підземної цивілізації, і це просто розрив шаблону.