Є видання, які є книгою-закликом, книгою-заповітом. Такою є збірка «Борітеся – поборете. Поетика Революції», що упорядкувала Ольга Уліщенко минулого року. Видання вміщує лірику різних поетів із різних поколінь, проте об’єднує вірші лейтмотив «Борітеся – поборете!».

Тихий Олексій Іванович – українській патріот, правозахисник, один із засновників Української Гельсінської групи, неодноразово засуджений і вбитий тоталітарним режимом Радянського Союзу.

Матеріали, що містяться у цій книзі: цитати більш ніж 250-ти авторів, лекції, офіційні документи різних часів тощо, об’єднані темою невід’ємних прав народів та людини зокрема. І, звісно, особливе місце в книзі займає боротьба українців за свої права і намагання знищити Україну та українців на противагу.

Україна починає реабілітовувати своїх героїв. Із забуття їх повертають журналісти, письменники кінорежисери. Так сталося з найсильнішою людиною планети, уродженцем закарпатського села Білки (на той час перебувало під владою австріяків) Іваном Фірцаком, про якого вперше написав журналіст Антон Копинець.

Даний роман – наче якась об’ємна посудина переповнена гірким питвом. Читаєш помалу, з тугою.

Як твір справжнього «майстра пера», в ньому є все, що ціниться з точки зору письменницької техніки: колоритні персонажі, цікавий сюжет, точна передача настроїв та ін. А також, що характерно для класиків української літератури, те й притаманно і Панасу Мирному: дуже гарний і детальний опис природи.