Дана книга викликала в мене подвійне, я б навіть сказала амбівалентне, враження. З одного боку, авторка є професіоналом своєї справи, пише захоплююче, та й переклад доволі якісний. І нібито є симпатія до хлопчика, матір якого так прикро загинула в музеї, і шкода, що в нього такий непорядний батько, який також гине. З іншого боку, про що ця книга? Про наркомана, який пів книги шукає дозу, найкращий друг якого - Борис з України - теж наркоман? Так, сюжет захоплюючий, і кінострічка з Ніколь Кідман доволі непогана, але позитивних емоцій і емпатії до головного героя книга в мене не проявила.

Я ніколи раніше не читала творів цього автора. А дарма. Книга дуже гарно і цікаво написана. Так детально і реалістично прописаний кожен персонаж із своїми недоліками, характерами, проблемами. Сюжет незвичний, дуже закручений, захоплюючий. Цією книгою автор піднімає багато важливих тем. Тут і про жадібність , і про людяність, і про недобропорядність, і про зловживання становищем, і про справедливість. За мотивами цієї книги можна було б зняти непоганий фільм. Такий собі гостросюжетний блокбастер з історичним підгрунтям би вийшов. Де було б багацько трупів. Цікаве б вийшло кіно.

Справжній скарб української літератури. Твір, який можна перечитувати не один раз, і кожного разу з’являється на устах усмішка. Дитячі роки, проведені на березі річки Десна, смішні та комічні ситуації. Олександр Довженко поділився сокровенним, часами дитинства, яке припало на важкі роки, але і у них можна було знайти приємні моменти. Це і спогади про огірочки, особливу картину, турботу та любов матусі. Автобіографічна кіноповість описує дитячу цікавість, щирість та допитливість до пізнання нового світу природи та її краси.

Книги саме такого жанру мені найбільше до душі. Історичний роман відносить читача в часи другої світової війни. Часи довоєнні та післявоєнні. Коли людям доводилося відвойовувати право на життя в своїх домівках навіть і не в умовах воєнного часу. Книга написана у формі листа, який пише мати своїй донечці, яку вивезли ще в десятирічному віці родичі чоловіка. Ну що сказати, емоції важкі. На що можна сподіватися читаючи книгу про такі тяжкі часи. Але мені сама ція жіночка - мати видалася якоюсь трохи дивакуватою.