Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у травні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
#
Батя всіх англійських детективів
Коротше, якщо ви думаєте, що детективи почалися з Конан Дойла і його Шерлока - розслабтеся. "Місячний камінь" - це тупо батя всіх англійських детективів. Коллінз видав цю цеглину ще тоді, коли жанр тільки-тільки вилуплювався, але зробив це так грамотно, що багато хто із сучасних авторів досі нервово курить збоку.
#
Допоки годинник проб'є північ
Четверта книга - це грандіозне закриття всіх гештальтів цієї серії. Якщо ви терпіли всі попередні інтриги, щоб дізнатися, чим закінчиться протистояння банди підлітків і головного кримінального боса Лондона, то беріть попкорн - фінальний заміс починається тут.
#
Особисті рахунки
Третя частина. Карусель крутиться далі, але фарби стають помітно темнішими. Наші підлітки вже не просто шукають загублені брошки між стелажами з капелюшками, вони лізуть у реальні кримінальні нетрі, де ставки ростуть, а по голові можна отримати вже по-справжньому.
#
Гра на котрастах
Ну що, банда повертається. Якщо в першій частині ми тільки принюхувалися до дорогих парфумів універмагу «Сінклер», то в «Загадці коштовного метелика» Кетрін Вудфайн вирішила трохи підняти ставки. Це все ще той самий затишний детектив під чай з еклерами, але тепер до солодкого сиропу додали дрібку дорожнього пилу і вуличних розбірок.
#
Причиною всьому - горобець, та який...)
Беремо підлітковий детектив, кидаємо його в атмосферу Лондона початку 20 століття, щедро присипаємо цукровою пудрою і маємо "Загадку механічного горобця".
Короче, є дівчинка Софі. Жила собі нормально в забезпеченій сім'ї, але тато раптово помирає, всі гроші кудись випаровуються, і їй доводиться йти заробляти на хліб. Вона влаштовується в "Сінклер" - це такий ультра-елітний ТРЦ того часу, перший величезний універмаг у місті. Там продають усе: від капелюшків до парфумів, навколо суцільний люкс, блиск і пафос.
#
Страх старості
Перед нами третя частина трилогії, і якщо чесно, тут у діда вже остаточно зірвало стоп-кран. Якщо у "Смерті" була тягуча депресія, у "Цвинтарі" - чорний гумор і стьоб над кіношниками, то "Нехай усі уб’ють Констанс" - це якийсь суцільний хаотичний забіг на виживання під кислотою ностальгії.
#
Подарунок від цвинтаря на Гелловін
Якщо перша книжка була про депресняк у туманній Венеції, то тут (у другій частині "Цвинтар для божевільних") Бредбері закидає нас у самісіньке пекло - за лаштунки Голлівуду 50-х років.Наш знайомий чувак, той самий молодий письменник з першої частини, трохи піднявся. Його наймають на круту кіностудію клепати сценарії. Гроші платять норм, але місцевість специфічна: студія буквально межує зі старим цвинтарем. Між ними тільки стіна.
#
Як страшно бути нікому непотрібним...
Коротше, якщо ви думаєте, що Бредбері - це виключно про Марс, літо, кульбабове вино і спалювання книжок, то тут у вас трапиться жорсткий збій матриці. "Смерть - діло самотнє" - це Бредбері, який раптом одягнув потертий плащ, насунув капелюха і пішов гуляти під дощем по самих злачних і депресивних місцях.
#
Вулична приреченість
Значить так. Якщо ви звикли до Несбьо з його товстезними томами про Харрі Холе, де розслідування тягнеться, як гума, на 600 сторінок - забудьте. «Кров на снігу» - це взагалі інша історія. Це як короткий, точний удар під дих у темному під'їзді. Жорстко, швидко і суто по ділу.
#
Крадіжка ідентичності
Я завжди думав, що творча криза або вигоряння - це найгірше, що може статися, але «Вполювати пересмішника» сучасного українського автора Кирила Поліщука підкинула мені нову люту фобію. Це не класичний кривавий нуар з калюжами крові, це дуже тонкий і напружений психологічний детектив про крадіжку ідей, інтелектуальної власності та, по суті, самої ідентичності.