Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Христя
Уперше прочитала роман у десятому класі; його було віднесено до позакласного читання, проте до нього ми так і не дійшли. Власне, я очікувала тоді, що прочитаю опис еротичних сцен чи щось у цьому напрямку, тому з острахом брала книгу до рук. Проте нічого подібного і близько не було. Це роман про обставини, які штовхнули сільську дівчину Христю стати повією, а вони в Панаса Мирного однакові для всіх героїв, напевно, всіх його творів, - соціально-економічні.
#
П’яний реквієм імперії, що ніяк не здохне
Читати «Московіаду» сьогодні - це як дивитися фільм жахів, де ти знаєш кінцівку, але все одно кричиш героєві: «Тікай звідти!». Це не роман, це галюцинація. Це алкогольний тріп головного героя, поета Отто фон Ф., який намагається вижити в Москві початку 90-х і втекти додому, в Україну.
#
Осіннє
У четвертому томі творів Василя Врублевського знаходимо його поетичні спроби, а також рецензії та огляди на художню літературу, статті в газетах на суспільно-політичні теми, трохи анекдотів та фейлетонів. Анекдоти, я б сказала, на любителя, цілий блок про житомирський тролейбус. Статті - більше про сприйняття звичайними людьми політичної ситуації в нульові роки, а от поезія мене зачепила найбільше. Бо вона поза часом і простором. Вірші подано за хронологічним принципом, що дає змогу простежити еволюцію поета.
Сумна історія яка повторюється
Мені книга була важкою. Події, які відбуваються в нашій країні, залишили свій слід… Книгу дали почитати , а опис я не читала, взялася одразу. Не маю звички залишати книги непрочитаними, тому читала довго… Хоч там уже й інша історія почалась, але моменти про війну до мурашок.
Історія про життя декількох поколінь жінок, що постає в пам’яті Меланії, котра, втікаючи з сином від війни (сучасної) з Києва, опиняється в Німеччині. Саме тут вона розплутує ниточку історії своєї родички, яку в 40-х роках було вивезено з України на тяжку роботу.
Соломʼяне щастя
Українська народна казочка, яка оспівує мудрість, кмітливість, а я б додала ще - чесність і порядність. І, що цікаво, тут ніхто нікого не зʼїв і не обманув. По-чесному ведмідь, вовк, лисиця, заєць потрапили «в полон» до діда, їх бичок не обманював: він дійсно зроблений із соломи. Звірі бачили бичка, розмовляли з ним, хотіли взяти собі смоли для того, щоб помазати свої рани, і приклеювалися до бичка. Смішно та повчально: не треба бути таким наївним і недалекоглядним. Та й по-чесному звірі повелися, коли обіцяли дідові меду, овець, курей, городини в разі звільнення.
«третій зайвий» інколи зовсім не зайвий!
Казка ніби й увібрала в себе основу зі звичних казок, але здивувала! Тут стільки неймовірних пригод, що ми перший раз, як читали, заплуталися 😅 Багато смішних моментів! Раджу казочку це щось новеньке))
#
#
Бізнес-план
Це та казка, з якої ми всі виросли, як із дідової свитки. «Солом’яний бичок» - це вам не якийсь там «Гаррі Поттер», це наш рідний, український сюрреалізм із запахом диму і смоли.
Згадуєш сюжет і думаєш: ну це ж геніально! Дід не мав зброї, не мав сили, не мав грошей. Що він зробив? Він увімкнув кмітливість. Зліпив бичка з мотлоху: соломи і паличок, обмазав смолою і все, пастка на дурнів готова. Це ж чисто наша тема: зробити цукерку з г**** і вирішити всі проблеми.