Рецензії та відгуки на книгу

Коротше, бро, якщо твої кентярі думають, що історичні детективи - це нудні дати і запилюжені архіви, то Жан-Крістоф Ґранже з його «Обраницями» зараз влаштує їм екскурсію в справжнє пекло. Це лютий дарк-флекс, де кривавий маніяк орудує прямісінько під носом у найстрашнішого режиму в історії. Це як грати в мафію, де всі за столом уже вбивці, а тобі треба знайти найгіршого.

Якщо в «Мокрій рибі» ми місили берлінський вуличний бруд і задихалися від політичного газу, то «Німа смерть» переносить нас у зовсім інший, але не менш отруйний світ. Фолькер Кучер зачиняє за нами двері кіностудій Бабельсберга - німецького Голлівуду, фабрики мрій, яка саме в цей момент перетворюється на м'ясорубку для людських доль.
Знаєте, що робить цей текст таким живим і болючим? Це ідеально спійманий страх того, що ти раптом став непотрібним. Страх прогресу, який викидає тебе на смітник.

Якщо після першої частини ви подумали, що редакція «Химерного світу» вже пробила дно і бачила всю можливу дичину, то «Надзвичайний хтось» жорстко множить ці надії на нуль. МакДоннелл повертається, і цього разу він бере найзаїждженішу тему в історії фентезі - вампірів - і перетворює її на такий лютий, брудний і саркастичний треш, що Едвард Каллен зі своїми блискітками просто розплакався б у кутку.

Новела «Кольє королеви» кардинальним чином відрізняється від інших творів збірки, і лише наприкінці оповіді є згадка про Арсена Люпена. Це дещо розчаровує. Спершу автор подає історію кольє королеви, що є ніби дорогоцінним артефактом родини графа де Дре. Декілька разів на рік його дружина одягає кольє на бали, а сама прикраса зберігається в банку. Отож, на початку минулого століття, в один із вечорів, графиня вкотре одягнула кольє, яке до того чоловік привіз із банку.