Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4
Середня: 4 (1 оцінок)
Головна героїня роману Енн Галлагер мала дуже теплі стосунки зі своїм дідусем, який розповідав їй багато історій про Ірландію, але так і не наважився туди поїхати разом з онукою. Але не дивлячись на це, розвіяти свій прах після смерті Оїн заповідає саме в Ірландії. Тож Енн нарешті має змогу здійснити одну зі своїх мрій- побувати в країні про яку так багато розповідав дідусь. Під час того як Енн розвіює прах дідуся, будучи на озері Лох Гілл в Ірландії , починається сильна гроза і раптово вона потрапляє в 1921 рік. От такий трохи дивний стрибок у часі.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Про Холодний Яр мені особливо цікаво читати, адже я недалеко тут народилася і виросла. Тому всі історичні події на цих землях мені особливо близькі. Дуже подобається дізнаватись щось нове для себе. Цікаво, що такі населені пункти як Жаботин, Боровиця тоді були містечками, а зараз це невеликі села. Читала і так мені щемко на душі ставало. Адже я знаю кожнісіньке село описане в книжці. Часто бувала в монастирях Онуфріївському і Мотронинському. А ще є таке місце, через яке я доволі часто проїжджаю, з якого в ясну сонячну погоду видно куполи обох цих монастирів по різні боки.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

На османському престолі

Якщо в першій книзі наша Надія була такою собі розгубленою дівчинкою, яка багато плакала і просто намагалася не зламатися під тиском обставин, то тут... Ого! Це такий левел-ап персонажа, що просто щелепа відпадає. Вона бере себе в руки і перетворюється на справжню залізну леді. Серйозно, порівняно з нею багато сучасних кіношних героїнь просто відпочивають. Вона вже не жертва, вона - найпотужніший гравець на політичній арені.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Виявляється, Роксолана - не єдина!

Я думала, що після історій про Роксолану мене вже нічим не здивуєш. А іще я думала, що вона єдина жінка в історії Османської імперії. А ні! Здавалося б, ну знову дівчина з України, знову полон, знову гарем і султан. Але ця книга - це взагалі інший вайб!

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Не мало і не багато, аж 240 сторінок, які є додатковим джерелом інформації на загальновідому тематику, проте відкривають щось більше, а саме контекст тих подій та глибину... Щоб зрозуміти... Правильно, як мінімум потрібне усвідомлене знання чосових рамок у контексті цих же подій... З чого усе почалося? Як дійшло до такої жорстокості... ...і звісно ж класика: Кому вигідно? У книзі надто багато жорстокості (то певно такі були часи), але сюжет загалом легко сприймається і читається все на одному подиху! "Цв'ях Господній" — переплетіння шляхів геть не випадковість, а задум, я
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Люди називають Богом все що дає їм владу та багатство 

Люди забули , що були створені вільними. Царі називають себе сонцями , жерці продають імена богів, а духи темряви оселилися серед живих 

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (2 оцінок)
272 сторінки книги, яку автор писав впродовж життя, і власне сюжет — це історія людини, яка вижила, але не зупинилася... Так часто люди приховують свій біль та зневагу, але зазирнути за лаштунки, тим більше доносити ту правду очевидця — це просто неймовірна позиція.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
У центрі подій життя 70-тирічного Тиміша Гонти, яке на старості літ усе ще зуміло його здивувати і показати справжні обличчя тих, хто поряд – рідних, близьких, друзів. Кажуть, життя прожити — не поле перейти, то тут і поле, і буряки... Отож випробувань випадає немало, однак у літньому віці їх теж додається, хоча багато пережито і побачено було до того, але у кожного дня свої турботи... З перших сторінок автор викликає співчуття до долі старенького, адже нічого доброго він уже не очікує, а щодня нові негаразди зустрічаються знову та знову...
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Жага до життя

Я чесно думав, що після «Татуювальника з Аушвіцу» мене вже складно чимось пробити на емоції. Але ця книжка виявилася просто справжнім емоційним нокаутом. Я очікував на тяжку історію, проте рівень тотальної несправедливості, з якої починається сюжет, буквально вибив у мене ґрунт з-під ніг. Це не просто чергова розповідь про табори, це неймовірно болюча драма про те, який взагалі запас міцності має людська психіка.

вподобати
2 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (2 оцінок)
Книга Макса Кідрука "КОЛОНІЯ" — це солідне видання, яке вражає обсягом та багатоплановим сюжетом, але водночас відірваним від життя назвати складно... Отож читати легко, адже події захоплюють досить часто подих і зміни відбуваються значно швидше, аніж можна сподіватися, тобто передбачуваності тут знайти місце зовсім не просто... Переплетіння сюжетних ліній часом ускладнює сприйняття, але довіритися процесу читання найкращий вибір, оскільки присутність у моменті поєднується із багатозначними комбінаціями, де залишається місце і на власну думку, адже фінал залишається відкритим...
вподобати
0 користувачів вподобало.