Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Головна

Рецензії та відгуки на книгу

Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік

5
Середня: 5 (3 оцінок)
Опубліковано makovetskatv@gm... Пт, 12/05/2025 - 16:22

#

Мабуть, нема жодного українця, який би не читав цієї поеми. А якщо і є, то це треба негайно виправляти. Адже «Гайдамаки» має прочитати кожен. Я захоплювалася цим твором, втім як і всією творчістю Шевченка, ще з шкільних років. А ось нещодавно вирішила перечитати. І виявляється, я ще й досі пам’ятаю напам’ять деякі уривки. Отам, де Оксана розпитує бабусю в Лебедині, то я пам’ятаю мало не цілу сторінку. І зараз в голові я розказую і намагаюся пригадати ще більше цитат з поеми. Прекрасний твір. Так красиво підібрані слова.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (2 оцінок)
Опубліковано makovetskatv@gm... Пт, 12/05/2025 - 10:47

#

Я всі ці більше шестисот сторінок прочитала буквально на одному подиху. Я цю історію ніби прожила. Ніби сама там знаходилася в тому аеропорту, відчувала ту негоду і холод. Я так хвилювалася за літак, що мав летіти до Риму. Переживала, чи вдасться відтягти боїнг, який заблокував цілу смгу. Також переживала і співчувала мало не кожному герою цієї книги. Деякі персонажі відверто дратували. Так реалістично описані всі події, всі емоції, що читач так захоплюється, що неможливо відірватися до останньої сторінки. Артур Гейлі, як завжди, на висоті. Він просто майстер пригодницького жанру.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Опубліковано makovetskatv@gm... Пт, 12/05/2025 - 10:46

#

Це моя друга книга автора, і вона неймовірна. Така життєва, глибока, різностороння історія. В якій опсано про життя і побут такої великої кількості людей. Вони всі різні за достатком, рівнем життя, рівнем освіченості, різні характери, різні способи життя. І кожного так детально описав і так реалістично. Про тяжке життя шахтарів, які спускаючись у шахту, не знають чи піднімуться з неї назад. І про власників шахт, яких цікавлять тільки гроші, доходи і ніщо більше.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Чт, 12/04/2025 - 22:25

#

Вівторок

Чоловіки і жінки. Класики і сучасники. Що може обʼєднувати Оксану Забужко та Олександра Олеся, Василя Стуса і Вікторію Амеліну? Кохання. Оспівування цього високого почуття, яке дано не кожному, а автори цієї збірки точно знають, що таке любов. І пишуть про неї по-своєму. Хтось розуміє доторк їхньої душі, а хтось прагне дотягнутися до неї крізь форму «Теореми» (Оксана Забужко). Я не дуже люблю сучасну поезію, часто не розумію її. Але пан Жадан приємно вразив поезією про кохану жінку.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Чт, 12/04/2025 - 21:29

#

Люди бояться любові більше, аніж війни

Чудова збірка жіночої поезії. Сотня віршів, написаних 65 жінками. Є, щоправда, серед них і класики на кшталт Віри Вовк, Лесі України, Дніпрової Чайки, Олени Теліги. Є й сучасний класик Оксана Забужко і журналістка Вікторія Амеліна. Всі поезії поділено на чотири пори року, хоча у віршах не йдеться ні про зиму, ні про весну. Просто стан душі укладача був таким. Найбільше ж мене вразили слова, які я винесла в заголовок: «Люди бояться любові більше, аніж війни». І тут, пробачте, мені пригадалося власне життя і власні стосунки з чоловіками, багатьом з яких було 40+.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (2 оцінок)
Опубліковано makovetskatv@gm... Чт, 12/04/2025 - 11:05

#

Нарешті і у мене випала нагода прочитати цю дуже популярну книгу. Прочитала її і зрозуміла, чому ж вона така популярна. Адже ж справді дуже цікавий сюжет. Незвично, що тут немає жодного позитивного героя і від цього залишаються певні неприємні відчуття після прочитання. Але ж у книзі описані реалії нашого життя, нашої сучасної медицини. І від цього ж і гірко. Адже, коли людина звертається до лікаря, то сподівається на отриманні відповідного лікування, а не думає про те, що лікар може виявитися недобросовісним і його цікавить тільки те, скільки він на цьому може заробити.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4.666665
Середня: 4.7 (3 оцінок)
Опубліковано makovetskatv@gm... Чт, 12/04/2025 - 10:45

#

Я цю книгу читала влітку, але вона краще б пасувала до прочитання восени, десь до Хеловіну. Сюжет цікавий, моторошний, оригінальний, місцями дуже болючий. Адже коли помирає хтось близький, то з цим надзвичайно важко змиритися, навіть якщо це улюблена тварина твоєї доньки. А якщо помирає рідна людина…А якщо це стосується дітей, то взагалі що тут і казати. А якщо це виявляється можливим… Десь читала відгуки, що у цій книзі Кінг спекулює на такій важкій темі. Але я не розумію, що не так. Де перелік дозволених і заборонених тематик для книжок. Книга класна. Написана чудово.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Опубліковано makovetskatv@gm... Чт, 12/04/2025 - 10:43

#

Це книга-розповідь авторки, яка працює лікарем проктологом про її роботу від навчання в університеті, далі інтернатури, до отримання такої бажаної посади. Ціла книга цікавезних історій про життя лікарні та дуже різних пацієнтів. А враховуючи те, що це лікар-проктолог, то історії такі знаєте, досить пікантні. Авторка правдиво описує реалії сучасної медицини та і всієї системи охорони здоров’я вцілому. Написано цікаво, правдиво та з гумором. Я взагалі-то не надто емоційно читаю книги. А тут місцями я так сміялася, аж до сліз.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Ср, 12/03/2025 - 19:08

#

Поезія війни

Раніше знала про Вікторію Амеліну як активістку, що загинула два роки тому. Жертва цієї війни. Тепер знаю її як письменницю. Читала її малу прозу і плакала, сьогодні ознайомилася з поезією. Це поезія війни. Нашого сьогодення, що триває майже чотири роки. Тут вірші, починаючи з 2022 року і до загибелі авторки. Повітряна тривога як неминучість. Всі живі після відбою - і це щастя. Віра у світле майбутнє по завершенні війни. Особливо гостро звучить фраза про короткозорість жінки, яка нібито побачила майбутнє. У поезії про двох жінок і собаку. Тут згадано іскандери, що насуваються на місто.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Опубліковано marusya84 Ср, 12/03/2025 - 16:35

#

Падіння імперії

Прочитала "Московіаду" по завершенні навчання в університеті, десь року 2007-го. Читала довго і повільно, вичитуючи кожне речення, бо Андрухович є насамперед майстром форми, а не змісту, а форму творять слова. Головний герой - українець, студент московського Літературного інституту, щоправда, імʼя в нього нагадує німецьке - Отто фон Ф. Живе цей студент у гуртожитку разом із чеченцями і азіатами, євреями та росіянами. У гуртожитку панують алкоголізм і розпуста. Андрухович пише про один суботній день літа 1991 року.

вподобати
0 користувачів вподобало.