Два дні тому перегорнула останню сторінку, але думками я все ще там. Може тому, що тема втечі від війни нині нам усім така близька, а може тому, що автор відмінно передав складні почуття головного героя. Я читала з насолодою, без упину, милуючись оригінальним словотворенням, влучними порівняннями, живими описами, яскравими образами. Дивовижно, як добре поєднані туга за Батьківщиною, любов, потворність війни, втома від постійних пошуків та жага до життя. Однозначно, ця книга закарбувалася у моїй пам'яті на все життя.

З цією книгою ознайомилася в аудіоформаті. І після знайомства з нею важко описати всі ті емоції, що відчуваю. Це якась бентежність, здивування і огида. Не до книги, до героїв, до всього того, що там відбувалося. Це просто не вкладається в голові. Ця книга не схожа ні на яку іншу. Я такого ще не читала. Автору браво за такий не банальний твір. Як таке можна придумати?! А кінцівка, то просто ШОК!

Напружена книга, неочікувана кінцівка. Мені було цікаво читати,книга не відпускала.