Центральним персонажем книги є 93-річний чоловік на імʼя Озмонд Тафт. Після пережитого ним інфаркту , він вирішує покинути Чикаго і переїхати в маленьке містечко Лосберґ у штаті Алабама. Саме в такій місцині Озмонд вирішує прожити свої останні роки життя. Він хоче наповнити їх тишею та спокоєм, сповна насолодитись природою. Але життя в Лосберґу приносло йому несподівані сюрпризи. Він зпочинає дружити з місцевими жителями, а також зустрічає таємничу пташку - Червоного кардинала. Який приносить йому особливі знаки долі. Книга дуже атмосферначерез свої затишні різдвяні моменти.

Чи бувають щасливі автобіографії? Я поки на такі не натрапляла. Біографія Метью - одна з найсумніших та важких емоційно книг. Я читала її вже після його смерті і зрозуміла, що на жаль, не зміг він побороти свою "велику халепу". Це дуже відверта та болюча розповідь про багаторічну боротьбу з алкогольною та наркотичною залежністю, депресією та самотністю, що ховалися за усмішкою людини, яку так любили мільйони.

Після жахливого скандалу в карʼєрі журналістки Лія Стівенс переїджає з Бостона і починає своє життя спочатку в маленькому містечку в Пенсильванії. Розділити її нове життя погоджується її нова подруга Еммі Грей. Та одного разу в місті знаходять жінку, яку дуже сильно побили і яка дуже схожа зовнішність на Лію. Тим часом її подруга Еммі зникає безвісти. В своʼї намаганнях відшукати подругу Лія розуміє, що насправді нічого не знала про неї. Та й головною проблемою є те, що взагалі ніхто не памятає і не знає чи існувала Еммі Грей.

Книга для тих, хто з захватом читає Колін Гувер. Оскільки я лиш недавно прочитала її книгу "Огидне кохання" то книга Мікелії мені дуже схожа за концептом на неї. Мені книга не сподобалась наступними моментами (будуть деякі спойлери) : 1) Дівчина, яка пережила страшне насильство від рідного батька наврядчи буде така відкрита в інтимних стосунках з чоловіком та ще й старшим за неї на 13 років.