Книга "Хімія смерті" це точно одна з тих книг, яка залишить у вашій пам'яті величезний слід і емоції , які ви відчуватимете після її прочитання вас неодмінно здивують - декого ледь не нудить під/після читання даної книги, а інших навпаки ще більше зацікавлює світ ось такого типу , з таким детальним описом...
Головний герой цієї книги — харизматичний детектив, який використовує свої глибокі знання хімії та інтуїцію, щоб розслідувати таємничі вбивства та розкривати злочини.
Швидкі повороти сюжету та несподівані повороти захоплюють читачів до останньої сторінки.

"Білий попіл" - це захоплюючий роман, який залишає на читачеві глибоке враження. Автор Ілларіон Павлюк майстерно створює живі образи героїв(як і будь-яких інших його творах), які здатні відобразити проблеми та переживання сучасного суспільства. Сюжет розвивається стрімко, здивувавши мене, адже не у кожній книзі таке сильне бажання читати можна взагалі відчути( таке ж саме почуття , ніби читаю "Хірург" Тесс Герітсен) та й інших читачів несподіваними поворотами подій.

«Проте, як на шкільному подвір’ї, так і в дорослому житті, агресивні балачки нерідко призводять до агресивної відповіді. Зазвичай, дурень – просто дурень, але потрапивши в Білий дім, він стає найнебезпечнішою людиною на Землі».
Фраза – просто настанова на близьке майбутнє і дуже хочеться, щоб вона не стала пророчою.

«Письменництво – це найближче, що ми маємо, до реальної магії. Письменництво – це створення чогось із нічого, це відчинення дверей до інших світів. Письменництво дає силу створити власний світ, коли реальний завдає багато болю».