You are here
Рецензії та відгуки на книгу
«Модри Камень» аналіз
Автор — Олесь Гончар (справжнє ім’я — Олександр Біличенко).
Дата створення — 1946-ий рік.
За жанром — новела.
За літературним родом — епічний твір.
За напрямом — належить до неоромантизму.
Тема — згадки руського (тут має значення українського) воїна-партизана про знайомство із словацькою дівчиною на ім’я Тереза, яка відбулася в часи війни в гірській місцевості.
Остап Вишня «Моя автобіографія» аналіз
Стаття ««Моя автобіографія» аналіз» стане в нагоді, коли потрібно сформулювати жанр, тему, ідею, композицію, проблематику, засоби комічного у творі.
В гуморесці використана розмовна лексика, розповідні інтонації. В основу комізму часто покладений контраст. Щирість та людяність присутні від початку до кінця.
Автор — Остап Вишня (справжнє ім’я — Павло Губенко).
Дата створення — 1927-ий рік.
За літературним родом — епос.
За жанром — гумореска, або усмішка.
Остап Вишня «Моя автобіографія» скорочено (стислий переказ тексту)
Автор не сумнівається, що його поява на світ відбулася через народження, хоча від матері з добрий десяток літ він чув, що його було витягнуто з криниці, коли тягли воду для того, щоб напоїти корову на ім’я Оришка.
Відбулося це 1 листопада (за старим стилем), у 1889-му році. Місцем народження автора стало містечко Грунь, що в Зіньківському районі Полтавської області. Хоча не зовсім, бо істинним місцем його народження був хутір Чечва, недалеко від Груні, а саме в маєткові, який належав поміщикам фон Рот, в яких його батько був працівником.
Остап Вишня «Сом» аналіз (паспорт твору)
Автор — Остап Вишня (справжнє ім’я письменника — Павло Губенко).
Дата створення — 1953-ий рік.
Входить до збірки «Мисливські усмішки».
За літературним родом належить до епосу.
За жанром — усмішка.
Тема «Сом» Остап Вишня — історія гумористичного характеру, в якій розповідається про сома-велетня, здатного проковтнути не тільки гусака, а й ведмедя, чи катер.
Остап Вишня «Сом» (скорочено)
Чи доводилося вам бувати колись біля Осколу? Це така ріка, що протікає землями Харківщини і впадає в Північного Донця. Коли ще ні, то обов’язково раджу побувати!
В заплавах Осколу, між очеретом та верболозом знаходиться тьма-тьмуща дрібненьких озерець. Їх вкриває густа зелена ряска, латаття та квіти-горнятка яскравого жовтогарячого кольору, що кріпляться до довжелезних зелених батогів! А ще там ростуть водяні лілії. Видимо-невидимо! Бувало, дівчата човниками пливуть їх збирати.
Юрій Яновський «Майстер корабля» скорочено - стор. 3
XIV
Перо Професора рипіло на зшитому англійському папері, датованому 17-им століттям. Перша сторінка мала малюнок, який власноруч наніс Професор. Це був двомачтовий бриг, точніше, його контури. Під малюнком червоною фарбою було написано: «Корабельний журнал «Онтон»» і примітка, що корабель в плаванні ще не був.
Професор написав про те, що для корабельної справи використовується лише те дерево, що зрубане восени або взимку, бо дерево навесні має багато соку й перетворюється від цього на людину. Матеріал — тільки дерева в осінньо-зимові пори року.
«Місто» В. Підмогильний: аналіз, паспорт твору
Автор — Валер’ян Підмогильний.
Дата створення — 1927-ий рік.
За літературним родом: епічний твір.
За напрямом — належить до модернізму.
За течією — належить до екзистенціалізму.
За жанром — урбаністичний роман.
За різновидом — урбаністичний, соціально-психологічний, інтелектуальний роман. Ще його називають романом ідей.
«Місто» Валер’ян Підмогильний: скорочено (стислий переказ)
Частина перша
Стоячи на кораблі, Степан дивився на рідне село, що все віддалялося разом із берегом. Судно, на якому він знаходився, прямувало Дніпром в Київ. У великому місті він буде навчатися, а також житиме, аби зайнятися втіленням власної заповітної мрії. Він прямував не сам, а з Надією та Левком, односельцями, які теж будуть вчитися. Надії було все страшенно цікаво, вона була жвавою й без упину допитувалася про все в Левка, що ступить на землю великого міста далеко не вперше. Степан з дівчиною теж розговорилися.