Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у квітні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
як легко людські життя знецінюються на фоні матеріального багатства.
«Загадка Блакитного потяга» показує класичну для Агати Крісті ситуацію замкненого простору, розкішний потяг , обмежене коло пасажирів і вбивство, яке неможливо пояснити одразу. Рут Кеттерінг, доньку американського мільйонера знаходять вбитою. А її коштовності зникають. Зовні все виглядає як історія про жадібність і пристрасті, але з перших сторінок стає зрозуміло, що мотиви значно глибші і заплутаніші.
#
Сам за себе
Значить так, розкидаю по фактах за «Тенета зради» (в оригіналі воно ще перекладається як «Зраджують усі», що взагалі ідеально передає весь цей гнилий вайб). Якщо у «Венері» наш колишній хірург Дука Ламберті тільки відкинувся з кічі, ще ходив як прибитий і просто намагався не злетіти з котушок, то тут він уже конкретно стає на свої нові кримінальні рейки. Щербаненко знову закидає нас у той самий прокурений, депресивний Мілан, де всі один одного жорстко кидають і підставляють заради вигоди.
#
Дука
Джорджо Щербаненко... Звучить ніби прізвище твого сусіда, який вічно курить на балконі в майці, але насправді це тупо хрещений батько італійського детективного нуару! Прикол у тому, що він реально народився в Києві, потім малим його занесло в Італію, і там він показав місцевим, як треба писати справжні, похмурі, залізобетонні історії.
#
Місцеві легенди
Заціни розклад: «Темні таємниці» - це тупо той випадок, коли ти думаєш, що зараз буде типовий ментівський прохідняк, а натомість з головою занурюєшся в якийсь лютий похмурий треш десь на волинських болотах. У мене це прям під домом.
«Минуле ніколи не зникає. Воно просто чекає слушного моменту, щоб повернутися - ще страшніше, ніж було.»
«Лонтано» це не просто детектив ,який тримає інтригу, а текст, що цілеспрямовано розмиває межі жанру, перетворюючись на важку, майже виснажливу сімейну драму з кримінальним ядром. Автор працює не стільки з таємницею, скільки з атмосферою морального розпаду і саме це визначає силу книги.
Красиво розставлена пастка
«Третя дівчина» сюжет крутиться навколо нестабільної свідомості та сумніву в самому акті сприйняття реальності. Молода жінка звертається до Пуаро, стверджуючи, що можливо скоїла вбивство, але не може бути впевненою навіть у базових фактах, памʼять провалюється , часові лінії розпадаються, а власні вчинки стають для неї під питанням. Вже сама ця вихідна ситуація зміщує акцент із класичного «хто винен» у бік «чи можна довіряти тому, що ти знаєш про себе».
Таємні товариства..
«Таємниця семи циферблатів» динамічний детективний роман Агати Крісті, у якому за фасадом світських розваг і заміських маєтків приховується небезпечна змова. Історія починається з невинного жарту, група молодих людей вирішує розіграти свого друга Джері Вейда, змусивши його прокинутися від серії будильників. Проте розіграш обертається трагедією, і знаходять тіло, а один із будильників зникає. Те, що здавалось випадковістю, швидко перетворюється на заплутану справу, повʼязану з таємним товариством «Сім циферблатів».
Стадо Геріона
Читаючи оповідання «Стадо Геріона», мені мимохіть згадалося дитинство кінця 1980-х - початку 1990-х з магами та екстрасенсами на кшталт Кашпіровського, Чумака, танці кришнаїтів на вулицях мого міста та зцілення Марії Деви-Христос, про що день у день розповідали і що показували по телевізору. Заряджена вода, інваліди, що вставали з візка та йшли... Такий собі веселий був час.
«Я не боюся темряви я боюся того, хто в ній чекає».
«Полювання на Аделіну» це сюжет ще глибше занурює читача в темряву, де межа між любовʼю , одержимістю і насильством остаточно стирається. Тут немає безпечних почуттів лише інстинкти, біль і жагуча залежність, яка одночасно руйнує і тримає на поверхні.
Аделіна постає вже не як жертва, а як трансформована фігура «діамант», який пройшов через насильство і не залишився незмінним. Її внутрішній стан це постійна боротьба між тим , ким її зробили, і тим ким вона намагається стати. І ця боротьба подана не мʼяко , в жорстоко, майже тілесно відчутно.
Не романтизуйте насильство
«Переслідування Аделіни» це історія одразу заявляє про себе як про темну, провокативну історію, яка не залишає простору для безпечного читання. Це не гра в романтику, це занурення в одержимість, контроль і межові стани, де пристрасть межує з небезпекою, а бажання із загрозою.