Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

5
Середня: 5 (1 оцінок)
Українська народна казка про доброго бичка! Зробив дід для баби бичка для забави, та й пасе вона його. Але ж безвідповідально ставиться до нього щоразу засинає. А бичок добрий та безкорисливий не відмовляє ведмедю, вовку, лисиці та зайчику в смолиці. Ті й попали ц пастку, поприлипали до бичка та втекти не можуть! Дід усіх у погріб та й зачинив. Тут він постає сильним і сміливим, бо не злякався піти проти диких звірів. Уже й ножа точить… Та хитрість тварин перемагає вони пропонують викуп за своє життя.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Важко жити на чужині

Якщо подивитися на цю драматичну поему (маю на увазі заборонену у радянські часи «Бояриню») з філософської позиції, то вона про життя людини за кордоном, про неможливість сприйняти у зрілому віці цінності іншої культури. Звісно, Леся Українка оформила цю думку по-своєму: її бояриня Оксана тужить за Україною в Росії, не може сприйняти варварських звичаїв, зокрема цілувати в уста чужого чоловіка-гостя, не може мовчати про свою любов до рідної домівки. Доволі жорстоко звучать слова її брата Івана, який розкриває сутність Руїни, коли ворогами є і росіяни, і поляки, бо роздирають Україну.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Морозенко

Це той твір, який би я, як мати, заборонила б і читати, і викладати у школі. Бо він руйнує психіку дітей і дорослих. Памʼятаю, як читала його у пʼятому чи шостому класі в школі, а потім плакала. Панас Мирний відомий тим, що його твори закінчуються трагічно. Але міг би зробити виняток, та не зробив. «Морозенко» - це історія про бідну родину - матір Катрю та її семирічного сина Пилипка, які не мають їжі в живуть у бідності .Матір зварила останнього буряка, а завтра Новий рік. Пилипко хоче піти до хрещеного щедрувати, але для цього треба пройти ліс, де панує дід Морозенко.

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Між партквитком та коханням

Ми звикли до Плужника-поета, до його тихих, філософських віршів про «днів моїх коротенький причал», а тут відкриваєш «Недугу»  і отримуєш інтелектуальний трилер про те, як ламається «нова радянська людина». Це не роман, це діагноз цілій епосі, поставлений із сарказмом і болем.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Це не просто біографія курчати, яке виросло у красеня-півня. Це історія про дорослішання, про характер і про природу. Ольжич описує Рудька з такою любов'ю і деталізацією, що ти мимоволі починаєш поважати цього птаха. Рудько тут особистість. Він проходить шлях від маленького, беззахисного курчати до господаря двору. Тут є все: і перші страхи, і боротьба за лідерство, і стосунки з «гаремом», і навіть своя пташина філософія. Вражає мова автора. Вона така соковита, «смачна», повна життя. Читаєш опис дощу чи ранку і ніби сам відчуваєш запах мокрої землі.
вподобати
0 користувачів вподобало.
3
Середня: 3 (1 оцінок)
Ну така собі книга, задумка класна, але щось не дотягнулось… Питання, які піднімаються у книзі, дуже глибокі та серйозні. П’янки, наркотики, секс на одну ніч, неформальна музика й погані компанії усе це стає частиною життя головної героїні роману Тасіти. У творі вона змальована як піддослідна «Маленьке піддослідне мишеня, що лише якимось дивом тримається за життя». Дівчина, яка після поразки в мистецькому конкурсі втрачає віру в себе й у власну цінність. Вона падає «на дно», намагається взяти себе в руки, але щоразу сил бракує.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4.625
Середня: 4.6 (8 оцінок)

Земля місце сили

А що змінилося зараз? За пай баби в селі пересвариться вся сім’я. Якщо замислитися, українців віками тримали як кріпаків і рабів, тому й досі живе оце болюче поняття  «кусок своєї землі». Дуже правдивий твір!

вподобати
1 користувач вподобав.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

В сусідів трава зеленіша🌿

Мій відгук на оповідання «Баба Параска та баба Палажка». Так як окремої книги на це оповідання немає бо воно не велике і входить у збірку книги!

Так, зізнаюся, збірку оповідань Івана Нечуя-Левицького,є було важко читати і довго. Так, історії є і веселі, і життєві, але надто багато побутового й народного колориту втомлює. Тому треба читати між сучасним або іншими авторами)

Оповідання «Баба Параска та баба Палажка» дуже життєве. Напевно, у кожному селі були такі бабусі, що воювали між собою (у моєї баби сусідки ну точно як описано 😅).

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Чому ми ніколи не будемо «одним народом»

Знаєте, чому цю поему в СРСР забороняли найдовше і найжорсткіше? Бо Леся Українка тут не просто показала історію кохання на тлі Руїни. Вона зробила рентгенівський знімок російської імперської душі і тієї прірви, яка назавжди розділяє український і московський світ. Читаєш «Бояриню» сьогодні  і мороз по шкірі. Це ж не про XVII століття, це про нас, про нашу вічну травму «сусідства».

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Славний син землі

Дійсно українська народна казка, адже місцем розгортання подій є Київ, як я розумію, періоду Русі. Недаремно є в нашій столиці район Кожумʼяки, а народ передає легенди про Змієві  вали. У казочці оспівується сильний український чоловік, який не боїться нічого, навіть змія, причому впертий цей Кирило, бо не хотів спершу йти визволяти князівну, доки маленькі діти не попросили. Та й князівну зображено як дівчину гарну та розумну - не кожна могла б дізнатися, хто сильніший од змія, поставивши таке питання самому змієві.

вподобати
0 користувачів вподобало.