Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

5
Середня: 5 (1 оцінок)
"Черепаха - аха - аха" це не просто смішна книжечка для дітей і не якийсь - там дитячий трилер, послухавши, який потрібно одразу ховатися у фортецю з подушок.. "Черепаха - аха - аха" це історія черепахи, яка протягом дня зустрічала багато страхів, що в кінці змусили її злетіти в небо від шоку. Це історія, що насправді розповідає нам, що навіть черепаха може мати власні страхи і по різному реагувати на них тож мати страхи це нормально.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Панна Софія

Софія, Оля й Діана були дуже різними поки у них не з'явився власний блог, який задали започаткувати у школі.  Відтоді дівчата стали активно писати про різні речі, які можуть хвилювати дівчат їхнього віку однак найбільше ми дізнаємося про те, що пише Софія 

У голові Софії крутяться багато переживань про першу закоханість та життя власної сім'ї і блог для неї є чудовим місцем куди можна вилити усі свої переживання, неначе гірку каву і чекати поки хтось тебе зрозуміє і поставиться "лайк" . 

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Зимовий дитячий вайб

Це не просто книжечка. Це ваша «швидка допомога», коли дитині треба вивчити віршик у садочок чи школу, а гуглити вже пізно. Здавалося б, тоненька збірка, але всередині - справжній концентрат зимового настрою.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

Степова ідилія

«Тронку» читала вперше після шкільного випуску, бо це був один з творів, що виносився на вступний іспит до університету. Тому атмосфера роману збіглася із моїм тодішнім світовідчуттям, бо Віталік і Тоня (головні герої) якраз є випускниками, а часом дії є літо. Тому кожна сторінка «Тронки» - то, з одного боку, приємні спогади про школу та вступ до вишу, а з іншого, з тієї самої причини, трохи мінору через завершення навчання у школі і початок нового, дорослого, життя. 

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Боротьба одинака з системою

Головний герой, Давид Мотузка, повертається з війни в рідне село. Він думає, що будуватиме нове життя. А що він бачить? Влада в селі належить не народу, а «своїм людям» - куркулям, пристосуванцям і хабарникам на чолі з Корнієм Чумаком. Вони просто змінили прапори, почепили червоні зірки, але залишилися тими самими глитаями. Це страшно читати, бо це схема, яка працює вічно. Поки одні проливали кров на фронті, інші в тилу «порішали питання» і захопили владу. Давид для них - кістка в горлі. Він хоче справедливості, а вони хочуть спокою і грошей.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Аха-аха

Літаюча черепаха? Завдяки цьому сайту дізналася багато цікавого про сучасну дитячу літературу, бо так сталося, що дошкільнята в моїй сімʼї були давнесенько. Зізнаюся, що досьогодні навіть і не чула про такого героя. Аж тут почитала віршики і послухала пісеньку про черепаху, яка зі страху може полетіти. Ганна Чубач, до речі, є не лише поетесою, а й композиторкою. Талановита людина - нічого не скажеш!

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Урок дружби

Знаєте, іноді береш дитячу книгу, щоб просто розвантажити мозок, а вона тобі видає такі істини, що сидиш і думаєш: «Ого, а це точно для дітей 10+?». «Крамниця щастя» - саме така. Це якби «Чарлі і шоколадна фабрика» зустрілися з серйозною психотерапією, але в затишних декораціях українського містечка.

вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

або люби свободу, або залеж від милості владик!

Ця драматична поема стала для мене відкриттям! Лише сьогодні дізналася про цей твір Ліни Костенко і прочитала його. Це лише три дії, що описують події вечора, ночі і ранку. Флоренція епохи Відродження. Монастир. Монахи грають таємно у шахи (ця гра є забороненою, бо її винайшли на Сході), а фігурки вирізьбив старий. Цим старим є Рустичі - свого часу відомий скульптор, що дружив з Мікеланджело і створював на замовлення скульптури еліти. Показовим у поемі є діалог між старим Рустичі і молодим флорентійцем - Рустичі в молодості.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Вада це не перешкода...

Лише уяви собі, ти був здоровою людиною, жив у колі родини, ходив до школи, займався музикою хоч не з власної волі але одного прекрасного дня стався нещасний випадок, твоя родина загинула а ти залишився живий однак втратив слух і тобі довелося вирушити у світ де ти почуваєшся чужим..

Така ж доля спіткала головного героя повісті "140 децибелів тиші" Сергія, який втратив слух і мусив учитися в школі для таких самих як він. Там його не розуміли а один тип знущався однак це не завадило хлопцю знайти хорошу та розуміючу подругу, яка відчуває такий же біль. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Життя - це система?

Це оповідання викликало в мене дві протилежні емоції. Перша - позитивна. Мені дуже сподобався головний герой, хлопчик Олесь. Він слухається маму, любить природу, відмінно навчається. Однак йде проти системи. Його любов до прекрасного каже йому чинити так, як він хоче: малювати не горщика, а дятла; не погоджуватися із вчителькою та блукати лісом; думати лише про себе та фантазувати. Здавалось би, чудово! Ну, не хоче дитя малювати горщика, чого вчителька причепилася? Він же намалював досконалого дятла! Постав йому відмінно, хай розвиває свої творчі здібності.

вподобати
1 користувач вподобав.