Не можу сказати, що читати цей твір сподобалось. Не знаю як можуть подобатись описані, пережиті автором події. Читати було реально важко і читав довго, з перервами, але твір того вартий і більше того, він вартує найвищої оцінки. І також вартує подяки всім тим людям, завдяки яким роман не згинув і стало можливо прочитати його, взнати про ті події сучасному читачу. І я також вважаю, що цей твір варто вивчати якщо не в школі, то у вишах, або додавати як окреме завдання по вивченню історії України.

«Intermezzo» («Інтермецо») — новела, розділена на одинадцять частин. Єднає ці епізоди митець, точніше, його образ. Він є безпосереднім учасником та оповідачем змальованих подій.

«Intermezzo» італійською мовою означає «перерва», також цим словом називають інструментальні твори вільної будови невеликого розміру.

Автор твору — Михайло Коцюбинський.

У творі є присвята. Примітно, що вона не адресована особі, чи подіям, як буває зазвичай. Присвята звучить так — Кононівським полям.

Дата створення — 1908 рік. Місто Чернігів.

Не можу слухати меланхолійну музику. Особливо ту, яка вабить танцювати граційним звучанням, тож зрікаюся її непомітно та виливаюся одним широким потічком журби! І я не здатна більше опиратися сумним настроям. Я обожнюю класичну музику. Навчилася я любові та розуміння її від однієї товаришки, яка сама має душу складену з тонів, бо сама є музикою. Гармонія була її одвічним пошуком.

Автор — Григорій Савич Сковорода.

Дата створення — з 1758-го по 1759 рр.

За жанром — сатирична поезія.

За родом літератури: лірика (відноситься до громадянської, філософської)).

Тема «Всякому місту звичай і права» — змалювання панства, чиновництва, правлячої верхівки та більш простого люду з їхніми негативними сторонами.

Ідея — насміхання над морально-суспільними вадами, їх осуд. Та людина буде щаслива, в якої незаплямована совість.