You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Про "Кулінарні фіглі"
Спочатку склалося враження,що я прийшла до гостинної хазяйки,яка з задоволенням готує свої улюблені страви і поміж тим забавляє мене,гостя,цікавими історіями своєї родини. А далі пішли якісь неймовірні поради з заарканення і утримання чоловіка біля своєї спідниці за допомогою кулінарних шедеврів(сумнівних,як на мене-мого чоловіка точно на такі страви не зачепила б) ) Розумію,що то гумор,але все ж не сприймила))
Почитала для ознайомлення,але у бібліотеці її не матиму і настільною кухонною книгою вона б у мене не була) Взяла хіба для себе рецепт бануша.
Роман про щастя і останній шанс
Насправді останній роман Міли Іванцової «Сердечна терапія» – це роман про людей: про жінок, сильних, сміливих, рішучих або підлих, мстивих і самозакоханих, і про чоловіків, ніжних, чутливих, турботливих – справжніх. Але і про шанс – шанс зустріти серед безлічі людей СВОЮ, саме ту, відчути цю близькість, спорідненість; шанс змінити щось у своєму житті, почати рухатись в іншому, правильному, напрямку, бути щасливим. І кожен це щастя розуміє по-своєму, і шукає по-своєму. Або не шукає – і воно знаходить його саме.
Про книгу Еліни Заржицької «Як черепаха Наталка до школи збиралася». (Видавництво «Пороги», Дніпропетровськ, 2011 р. – 32 с.)
Наша бібліотека є тим культурним осередком, який збирає під своїм крилом багато поколінь мешканців Дніпропетровщини, небайдужих до красного слова.
На базі нашої бібліотеки відбуваються численні зустрічі читачів з письменниками, які пишуть для дітей та юнацтва.
Так, наприкінці минулого року відбулась зустріч маленьких читачів з дніпропетровською письменницею Еліною Заржицькою. Еліна Іванівна презентувала свою нову книгу «Як черепаха Наталка до школи збиралася».
Рецензія на книгу Еліни Заржицької «Як черепаха Наталка до школи збиралась» (видавництво «Пороги», м. Дніпропетровськ, 2011 р.)
Коли береш книгу, то одразу звертаєш увагу на її гарне художнє та поліграфічне виконання. Вона ніби сама проситься до рук – така яскрава і весела в неї обкладинка! А які чудові малюнки, виконані дітьми, що навчаються в інтернатах Дніпропетровської області. Це велика знахідка – оздоблювати дитячі видання малюнками самої малечі, ніби коштовностями діадему прикрашати. Тільки талановиті та старанно написані твори можуть надихнути дітей на творчість!
Відгук на книгу Еліни Заржицької «Як черепаха Наталка до школи збиралася»
Всі книги Еліни Заржицької надають нам сили і натхнення, захоплюють і звеселяють, змушують нас сміятися і плакати, приносять втіху і показують вихід із складного становища. Дитячі книжки цього автора відкривають нам шлях в літературу – великий світ на все життя.
Апогей кайдашизму
У новій книжці професорки О. Слоньовської «Дівчинка на кулі», яка вийшла у 2012 році, на тлі суспільних процесів 1960–1990-х років у Радянському Союзі розгортається історія сільської провінціалки Ольги. Роман позначений автобіографізмом, сповнений колоритних сімейних конфліктів, дидактизму, соціально-політичних реалій епохи та плаксивого сентименталізму.
Ця книга однозначно вартує бути прочитаною!
"... Тот и мудрец, кто довелен немногим..."
«…Жизнь дана для счастья…»
Я не могла відірватись від цієї книги. Стане улюбленою для мене.
Лінію оборони тримають живі
Життя звичайного українця на призмі політики. Багато хороших ідей, патріотичних думок. Все чим живе українець. Ця книга близька мені, вона з точністю передала мій внутрішній стан. Її з легкістю можна було б назвати «Посібник для патріота».
Водночас книга важка. Ну вона ж про Україну, тому і не дивно, історія України теж важка.
Цю книгу може зрозуміти лише українець і лише патріот. Її неможливо прочитати на одному подиху. Наче п’єш чай, сьорбаєш ковтками. Зате коли дочитаєш тебе охоплює і радість і повага з патріотизмом і дух України. Дух України – найсолодше, що може бути.
В обіймах тексту
Книга Лілії Черен «Обійми сукуба» (К.: Дуліби, 2012) за своїми естетичними вимірами, емоційним ладом і загальною енергетикою тексту цілком улягає в параметри сучасного зворохобленого та духовно розшарпаного світу, що балансує на якійсь не вельми добрій і безпечній межі. Власне проза авторки ( а це здебільшого дуже короткі, короткі й трохи довші оповіді) має на собі не лише відбиток названої дисгармонії, вона ще вельми гармонує з дисгармонією індивідуального світу людини – практично всіх її персонажів. З’являється підозра, що й самої авторки включно.