Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
І забудеться срамотня Давняя година, І оживе добра слава, Слава України
Твір засудження негідної поведінки й паразитизму «російського самодержавства»! Знову і знову! Коли вже ця напасть не буде в наших книгах, адже і сучасні і книги столітньої давної несуть в собі одне, русня зло! Дивно але що змінилось зараз? Все те саме… дуже сильне послання дав нам Шевченко ! Дуже сумно що наші «пани» не змінились…
#
Троє поросят. Цього нас учить ця "дитяча казочка?"
Ви можете сміятися як і з сюжету цієї казки так і з імен її героїв та поки, хтось сидить в своєму смартфоні а хтось називає казки жорстокими я хочу вам розповісти чого нас насправді учить ця казочка.
#
Фразеологічний словник
Перед тим як ви заглибетеся у текст моєї нової рецензії хочу ваш попередити: КНИГА ДО ЯКОЇ ВОНА НАПИСАНА АЖ НІЯК НЕ НУДНА!!!
Так от, якщо ви розгорнете цей фразеологічний словник то він швидко стане вашим другом адже з нього ви можете дізнатися значення багатьох фразеологізмів, які ви можете встріти, як і на сторінках цікавих книг так і у будеених розмовах з друзями.
Покритка
Тарас Шевченко у геніальній формі представив нам історію жінки-покритки та долю її сина-байстрюка. Представив так, як й було насправді в традиційному українському суспільстві 19 століття. Мати дошлюбні сексуальні стосунки, про які дізналася громада й від яких має народитися дитина, то був найбільший сором для дівчат. І дійсно, життя такої жінки тоді було загубленим. З неї сміялася б громада, а єдиним виходом було б одруження із вдівцем.
#
Кохайтесь чорнобриві та не з москалями
«Катерина» повість про жіночу долю та соціальну нерівність, про дитину-безбатченка.Це не просто співпереживання трагічній долі Катерини, а й застереження, урок для майбутніх поколінь дівчат-українок.
І знову сумна й лиха та несправедлива доля дівчини, яка покохала. Та ще й москаля. Недарма автор починає твір зверненням до дівчат
«І кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами.Москаль любить жартуючи,Жартуючи кине».
#
Жертва суспільства та обставин
Роман Панаса Мирного «Повія» - це не просто історія морального падіння однієї людини. Це, насамперед, суворий вирок суспільству, яке не залишає вибору, і жорстока анатомія обставин, що ламають навіть найсвітліші душі. Якщо в «Хіба ревуть воли...» письменник досліджував шлях до злочину через соціальну несправедливість, то в «Повії» він препарує шлях до самознищення через беззахисність.