Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
Євген Гребінка "Байки та вірші"
До жанру байок в українській літературі не так часто зверталися українські літературні діячі. На скільки пригадую, їх писали і Григорій Сковорода, і Іван Котляревський, і Петро Гулак-Артемовський, а от Євгену Гребінці літературну славу принесли саме байки.
Мені часто доводилося чути, мовляв Гребінка повторив пройдений уже російським Криловим шлях. Ні, я так не вважаю, і можу обґрунтувати свою думку. Байки Гребінки досить самостійні твори, наділені українського колориту, із відображеннями світогляду українського селянина та свавіллям чиновників.
Антуан де Сент-Екзюпері "Маленький принц"
Один із найвеличніших образів жорстокості сьогодення, який крізь образ Маленького принца, відтворено письменником аби зосередити увагу на тому, як зробити маленьку людину справді великою. Герой твору, Маленький принц, полишивши свою планету, шукає сенс буття, а познайомившись із іншими героями, так і не знаходить відповіді на питання, що хвилювали його, він не знаходить друзів.
Анна Марія Матуте "Зелений коник"
Ця книга написана відомою іспанською письменницею для юних читачів, але іноді й дорослим так хочеться потрапити у казковий світ та разом з героями повісті вирушити на пошуки країни злагоди, країни миру та дружби.
Герой казки "Зелений коник" Юнго найбільш цінує дружбу. Він був сиротою і він десь втратив свій голос - хтось його вкрав на третій день від його народження. Через те, що Юнго не розмовляв, він став відлюдкуватим і самотнім і почав мріяти про вигадану країну, якій дав назву - Красива країна.
Ана Марія Матуте "Зелений коник"
Книга Ани Марії Матуте зосереджена на юного читача, але у мені вже дорослій людині, живе маленька дитина, яка час від часу почитує дитясі книжки. У цій безпосередній історії, авторка відкриває чудовий казковий світ, в якому якось органічно переплітаються як смуток так і оптимізм. Дружба - основна тема у всіх оповідках цієї збірки письменниці, вона так і залишається важливою й у одній із повістей - "Пауліна, світ і зорі", дія якої відбувається у зовсім реальному, а не в казковому світі.
Джонатан Свіфт "Мандри Гуллівера"
Сатира відомого ірландця на події та порядки Англії XVIII століття, у якій розкривається уся її ницість і безглуздя її державних установ. В романі чотири частини, але напевне Ліліпутія - найпопулярніший зі всіх, і найчастіш зустрічається у художньому мистецтві та кінематографі. Тут Англія крізь зменшувальне скло, і вона зовсім не просвітницький ідеал держави.
Микола Вінгаровський "Первінка"
Познайомилася нещодавно із книгою Миколи Вінгаровського "Первінка", яка розрахована на дитячу аудиторію читачів. І скажу, що цей невеличкий твір вразив мене майстерно відтвореними картинами післявоєнної розрухи, тяжким становищем людей, й напротивагу такій гнітючості - із людською душевною щирістю.
Остап Вишня "Мисливські усмішки"
Мабуть, не помилюся, якщо скажу, що "Мисливські усмішки" Остапа Вишні із задоволенням полюбляють читати як дорослі, так і діти. Бо перегортаючи сторінку за сторінкою збірки гуморесок, ми щиро сміємося над пригодами благородних, але, на жаль (та ні все ж - на щастя) безталанних мисливців, над їхньою невинною брехнею.
Катерина Білокур "Катерина Білокур: мистецька заповідь"
Катерина Білокур, мабуть, чи не єдина у світовому мистецтві проста селянка, мисткиня, яка самотужки сягнула неймовірних висот у малярстві. Її дивовижними картинами можна милуватися не лише у музеї українського народного декоративного мистецтва, де зібрані більшість робіт пані Катерини, а й навіть у арт-буку від видавництва "Портал". Лише відкриваєш перші сторінки цієї книги, а вже потрапляєш у неймовірне царство барв.
Кохання під час холери
Цей роман не про любов, а про її тривалість. Маркес створює хроніку чекання, в якому час не руйнує, а переплавляє людину в іншу істоту. Його проза — як ріка з повільною течією. Спершу здається, що нічого не відбувається, але під поверхнею постійно нуртує життя. У цьому тексті любов — не романтичний жест, а тілесна лихоманка, що переходить у звичку дихати спогадами. Флорентіно чекає півстоліття. Не тому, що він герой високих почуттів, а тому, що без цього чекання він не мав би сенсу. Його кохання — це хвороба, яку він не прагне вилікувати.