Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4
Середня: 4 (1 оцінок)

Полум’яний бог

«Полум’яний бог» Ребекки Кван — реквием за загубленими душами, викарбуваний на попелі імперії. Це не щасливий кінець, а болісна правда про те, що війна ніколи не має переможців, а лише зранені душі. Книга не дає відповідей, а ставить лише одне, палаюче запитання: що залишиться від вогню, коли він згасне? Рін більше не дівчина. Вона — живе полум'я, що пожирає все на своєму шляху. Її шлях — це не шлях до перемоги, а падіння в безодню, де кожен крок є або зрадою, або жертвою. Кван не показує героїзм, а лише біль і безглуздість. Тут немає чорного і білого, лише відтінки крові та сірого попелу.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Так казав Заратустра

це філософський вибух, що пролунав на світанку ХХ століття. Фрідріх Ніцше не писав трактат, він творив міф, де кожне слово — це крик, що летить у порожнечу. Це пророчий монолог, де думки, як річки, течуть від джерела до океану, змиваючи з нашого світу старі істини. У центрі цього епосу стоїть Заратустра, але він — не людина, а символ волі. Він спускається з гір не для того, щоб говорити, а щоб палити старі храми, щоб показати нам, що наші ідоли — це лише тіні. Він проголошує смерть Бога, і цей вислів — не про ненависть, а про величезну відповідальність, що лягає на плечі людини.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

мерехтливий самоцвіт української літератури

багатогранний, мерехтливий самоцвіт української літератури, що виблискує сміхом, але ховає в собі гірку мудрість. Це гостра сатира, викарбувана у віршах, що маскується під дитячу оповідь.Головний герой, Лис Микита, — блискучий маніпулятор, що володіє словом, як художник пензлем. Він не користується силою, а лише хитрістю і брехнею. Його шлях до трону — це феєрія обману, де він, немов вмілий актор, грає роль то праведника, то мудрого правителя. Цей Лис — вічний образ політика, який обіцяє золоті гори, а натомість будує трон із чужих ілюзій.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

Привид Опери

це не просто історія. Це готична арія, що лунає з похмурих глибин паризької Опери, де кожен коридор, кожна тінь і кожен подих мають свою історію. Це не розповідь, а балет пристрастей, який розігрується на краю прірви між світлом і темрявою. У самому серці цього твору живе Ерік — геній, прихований за маскою чудовиська. Його душа — це унікальний коштовний камінь, занурений у бруд. Він створює шедеври, будує підземні лабіринти, але змушений жити, як тінь, тому що світ відвернувся від нього, злякавшись його обличчя. Його одержимість юною співачкою Крістіною — це не просто пристрасть.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Назвати цю книгу скандальною буде замало. У Російській імперії її називали «порнографічним романом». Звісно, в ті часи під порнографією розуміли незначне оголення тіла, яке зараз навіть не назвеш еротикою. Про Арцибашева, автора роману, писали негативні відгуки, обвинувачуючи його в організації «ліг вільного кохання» та сексуальній революції. У принципі це був час після революції 1905-1907 років, коли молодь вважала, що програла бій самодержавству, її охопила духовна криза, що проявилася в захопленні еротикою та епідемії самогубств. Піти з життя стало модним, звабити дівчину - нормальним.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Учителька, художниця і піаністка. Марта, Ганна і Софія. Три сучасні жінки. Інтелектуалки, можна сказати, феміністки, дівчата, що хочуть вчитися і реалізувати себе. Вони доповнюють одна одну, являючи собою одне ціле. Дехто назвав би їх новими жінками. У даний момент вони живуть разом, бо житло є дорогим, однак невдовзі їхні долі розійдуться. Марта стане зразковою дружиною, Ганна - прибічницею вільного кохання, а Софія не зрадить музику і помре під звуки фортепіано, не маючи змоги чинити опір життєвим обставинам. Для Ольги Кобилянської жіноча тематика є провідною.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
Готичний роман. Неперевершений мюзикл із Саррою Брайтман на музику Ендрю Ллойд-Вебера. Пісні, що захоплюють дух. Чоловік у масці і красуня Крістіна. Про «Привид опери» можна говорити багато. На прочитання книги мене надихнув кінофільм. Роман є дійсно цікавим, але не стільки через стиль написання і талант автора, скільки через ідею. Талановитий актор і музикант із зовнішніми вадами закохується у прекрасну співачку Крістіну і викрадає її. Ховає її у таємних приміщеннях театру, про які тільки йому й відомо, куди треба плисти на човні.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4.6
Середня: 4.6 (5 оцінок)
Як на мене, цей твір Джейн Остін за рівнем глибини є найкращим з усього її доробку. Чітко виписано характери героїв, є сюжет і не так багато уваги приділено балам, грі в карти та порожнім розмовам. У центрі уваги - сестри Елізабет та Маріанна - нібито дві протилежності. Перша - зважена і спокійна, друга - сповнена емоцій. Є ще третя сестра, якій приділено мінімум уваги, та брат Джон, що перебуває під впливом своєї хитрої дружини Фаннв і після смерті батька успадковує майже все майно. Сестри демонструють гідну поведінку, до того ж закохуються до нестями.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок
Іноді люблю перечитувати гуморески П.Глазового. І хоча, здається, твори написані давно, але й досі не втрачають своєї актуальності. Це не просто смішні історії. У своїх гуморесках Глазовий порушує "вічні" проблеми: дурості, лінивства, брехні, зневажливого ставлення до рідної мови. Через ці гуморески, як через дзеркало кожен може побачити свої недоліки. Читаються гуморески легко, з щирим сміхом, а не з сарказмом, приносять людям радість та задоволення. Глазовий не боїться говорити про проблеми прямо. Краще висміяти проблему, позбутись недоліків, ніж замовчувати їх.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
"Лис Микита"-це не просто дитяча казка, а гостра сатира на жадібність, лицемірство, хитрість і дурість людей, які ми бачимо в казці в алегоричній формі. Лис Микита ще той приойдисвіт, який задурив голову усім лісовим мешканцям. Він спритний, кмітливий, але й нахабний, безсовісний, ладен використовувати довіру інших задля власної вигоди. Скільки часу він водив за носа весь лісовий люд, назвавши себе дивним звіром Остромислом. Та врешті-решт його обман розкривається. Як бачимо, брехня має короткі ноги.
вподобати
0 користувачів вподобало.