Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
#
#
Не зачиняй серце - життєва історія 💗
«Не зачиняй серце» - чудова життєва романтична історія. Вся книга просякнута теплотою, ніжністю, романтикою, коханням. Читаючи, аж мурашки бігали по шкірі, настільки авторка зворушливо описала відносини між Назарчиком і Надійкою.
Незважаючи на «прокляття», яке було накладене на хлопця рідною тіткою, молода дівчинка змогла його перемогти. І все завдяки сильним, всепоглинаючим почуттям, вмінню слухати і відчувати, думати не тільки про себе, а й кохану людину.
Це зробила вона
Я б віднесла подібну літературу до науково-пізнавальної для підлітків, адже мета появи книги - розповісти молоді про непересічних українок, відомих та не дуже, якими варто пишатися. Цікавим є підхід до оформлення книги: текст на одну сторінку та неперевершена кольорова ілюстрація. Інколи здається, що картинка є більш насиченою і живою, ніж оповідь. Анна Ярославна. Соломія Крушельницька, Яна Клочкова ніби стають подругами читача. Напевно, це через стиль оповіді - без особливих дат і нагромадження фактів, просто автори звертають більше уваги на мотивацію діячок та їхню силу духу.
#
#
#
Стежки війни
Доволі глибока збірка поезій сучасних авторів про війну. Книга подарункового типу, двомовна (українську поезію перекладено англійською), з неперевершеними фото, які розривають серце. Принаймні моє серце розірване. І знову хочу звернути увагу на творчість Дмитра Лазуткіна - журналіста, спортсмена, волонтера, людину з величезним серцем. Його поезія “Rolling stones” нагадала дещо з мого життя. Головний герой ставить питання:«За що ми воюємо?» Відповідь є однозначною, це не лише любов до своєї землі, але й бажання, аби діти були щасливими, аби були сімʼї.
#
Змарновані мрії
Цей роман про момент, коли мрія руйнується не через вселенську драму, а через непомітний перекіс у людських стосунках. У Бюссі мрії не розбиваються — вони повільно вислизають. Автор не підносить персонажів і не «провчaє» їх. Це історія про те, як легко переплутати надію та самообман, як небезпечно жити лише наполовину правдою. Як часто людина сама вибудовує лабіринт, у якому потім губиться. Роман читається як запрошення подумати про власні приховані повороти долі. Мрії не марні, доки вони не стають виправданням того, чого ми боїмося зробити насправді.
Двомовна антологія
Це вірші, написані на початку повномасштабного вторгнення. Написані з величезним болем та щирістю. Серед авторів є прості волонтери, ветерани АТО, журналісти, це впадає в очі, бо рима десь не така, метафор замало. Однак ці вірші про те, що нас, українців, усіх обʼєднує. Віра в перемогу і ненависть до ворога. Вже звичне написання росія з малої літери та порівняння її з мордором. Гордість за свою націю. Опис міст після ворожих ударів. Руїни та смерті. Ми це все знаємо. На жаль.