
Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Вона йшла усміхнена…
Збірка творів відомого житомирського письменника Євгена Концевича, із чудовим вступним словом не менш відомого Романа Корогодського. Читати Концевича складно. Я б порівняла його новели з творами Винниченка: лаконічні, змістовні, емоційні, які беруть за живе. Концевич часто пише реченнями-абзацами. Одне речення - про емоцію, про внутрішній розрив. Головна героїня новели «Вона йшла усміхнена…» прямує на пошту. Йде, усміхаючись, і люди думають, що вона щаслива. Але це істерична посмішка. Її коханий Михайло помер.
#
Гаї шумлять
Ранній Тичина - ще навіть без натяку на «Трактор в полі», з його «Золотим гомоном», «О панно Інно!» та модерною поезією, і зрілий Тичина з поезією «Я утвєрждаюсь», що також є в цій збірці. Хоча більшість творів - то про природу, любов, історичну памʼять, з асонансами та алітераціями. Любовна лірика в Тичини є його візитівкою. Чи любить він панну Інну, чи її сестру? Однак це ще юне кохання, коли весь світ, здається, сповнений любові, коли ще не так важливо, кого любити, аби відчувати злет емоцій та швидке серцебиття.
#
Чого варта воля
Коцюбинський написав історію, яка сьогодні, в наші часи, б’є прямо в серце. Вона мені завжди була співзвучна з втечею з Шоушенка, лише в українських реаліях: замість тюрми - кріпацтво, а замість тунелю - безкінечні, холодні, страшні плавні. Остап і Соломія тікають не просто від пана, вони тікають до себе справжніх. Воля для них - це наркотик, це повітря і вони готові платити за неї будь-яку ціну. Навіть життям.
#
Забудьте все, що ви знали про "радянського" Тичину
Знаєте, мені іноді хочеться взяти цю збірку і піти до кожного учня і дорослого, щоб сказати: «Забудьте все, що ви знали про "радянського" Тичину. Прочитайте оце. Це справжній він». Ця книга - це доказ того, що Павло Григорович був не просто поетом, а генієм ритму, якого зламали через коліно. Але тут, у цих вибраних віршах, він ще цілий. Він ще «кларнетист», а не трубач режиму.
#
Закон бумеранга
Чесно кажучи, коли бачиш цю книжку, то виникає думка: «ну, черговий жахастик для підлітків». Однак, Юлія Чернієнко написала річ, яка пробирає до кісток не монстрами під ліжком, а реальною людською жорстокістю.
#
Стефа і чакака
Весела дитяча п'єса про дівчинку Стефу, яку разом з її друзями заберає страшна чакалка і несе до власної школи аби виховати з них бабаїв та чакалок однак Стефа не здається, шукає дорогу додому і власне цією дорогою зустрічає засмучену чакалку і втішає її.
Потому відбуваються інші пригоди але маленька головна героїня знає як подолати кожну.
Ця історія нас вчить, що навіть маленька дрібочка добра та розуміння може подолати зло а кожну проблему можна перемогти навіть, якщо ти лише маленька дівчинка.
#
Поет, який поспішав жити
Знаєте, Симоненко для мене - це феномен. Він прожив лише 28 років, а написав стільки мудрості, що вистачило б на десять життів. Це не «бронзовий класик» із підручника, це живий вогонь, який не гріє, а обпікає правдою.
«Ти знаєш, що ти — людина?»... Цей вірш треба читати щоранку замість новин. Це ж абсолютний маніфест гідності! Симоненко тут просто бере тебе за плечі, трусить і кричить: «Прокинься! Ти унікальний!». Ми часто забуваємо про це в рутині, стаємо сірою масою. А він нагадує: завтра тебе не буде, живи зараз, люби зараз. Це про швидкоплинність, яка робить життя безцінним.
Окрушини смутку
Поезія є вічною! І теми, які піднімає пан Володимир, теж. Одна з них - мовна, чудово відображена у вірші «Сон». Тарас Шевченко мандрує Україною, в Києві чує суржик з вуст хлопчини і не може зрозуміти, що то за мова така - французька, німецька, яка? Чи заради цього писався «Заповіт», щоб через століття в Україні панував хаос у мовній сфері? Ще один вірш-присвяту знаходимо в цій збірці. Звернення до Василя Симоненка - неперевершеного поета, що трагічно загинув у 1960-ті роки. Знаходимо у книжечці філософські поезії, присвячені сімʼї та сімейним цінностям.

