Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4
Середня: 4 (1 оцінок)
Це найнезвичніша (якщо є таке слово) книжка, яку мені доводилося коли-небудь читати. Тут розповідається про абсолютно невивчену для мене тему культури Китаю, Тибету, їх історію середини двадцятого століття, ще до часів комунізму. Не скажу, що я читала із дуже великим захопленням. Але було досить-таки цікаво, хоча читалося мені якось доволі важкувато. Можливо, через особливості перекладу, а можливо, то такий стиль письма автора. Розповідь ведеться від імені молодшого сина знатного туси (це такий правлінський титул). Цей син начебто має певні розумові вади.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Відразу скажу, що це прекрасна книжка! Дуже болюча, але прекрасна. Люблю читати історичні романи, бо вони привідкривають нам вікно у невідоме, те, що колись було насправді, але ми цього не знаємо. Тема війни, особливо в теперішніх реаліях, неймовірно тяжка і болісна. Я дуже багато читала книг про часи другої світової війни, але мало які розповідали про життя німців в той час. І від того мені було ще цікавіше. Нам з дитинства завжди була добре відома істина, що німці всі винні у війні, всі вони були наші вороги.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Обрала цю книжку в бібліотеці. Мені хотілося дізнатися хто ж то такий цей князь Єремія Вишневецький. Адже я ніколи навіть не чула про такого історичного персонажа. А, може, я просто не пам’ятаю. Виявляється це нащадок славного воєначальника Байди Вишневецького, що цілком очікувано. Але його політичні погляди, характер та амбіції були кардинально протилежними від предкових. Він був страшенно гоноровий, пихатий і самовпевнений ще з молодих років. Але і досить-таки розумний. Він без жодних докорів сумління відцурався свого українського коріння, зрікся віри.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Нічого особливого не очікувала від цієї невеличкої книжечки. Вона довго чекала свого часу. А історія виявилася дуже і дуже цікавою. Я вважаю, що за мотивами цієї книжки гарно було б зняти фільм. Під час читання мозок малював в моїй уяві кадри з цього неіснуючого кіно. А можливо, то уривки з фільмів про козацтво і про мушкетерів. Адже тут описано як козаки на чолі з полководцями Богданом Хмельницьким та Іваном Сірком разом з польським військом та французькими мушкетерами воюють проти іспанців. Там багато описів різних політичних інтриг, які мені були не дуже зрозумілими.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Ще одна історія про Кармелюка

Про Устима Кармелюка, українського Робіна Гуда, написано чимало творів. І ось класик української літератури Михайло Старицький пропонує свою версію у формі історичного роману початку 20 століття. Погоджуюся із науковцями, які називають цю книгу історико-пригодницьким романом на межі романтизму та реалізму, хоча про який романтизм може йти мова у 1903 році? Тим не менш, перед нами чудова казочка про легендарну особистість, де історичні факти перемішано із фантазією автора та створено не стільки борця із поневоленням селянства, скільки такого собі зваблювача жіноцтва. Але про це згодом.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Просто така робота

Про Батурина і його «Спис» скажу так: це книжка для тих, хто любить залізти в чужу голову, особливо якщо ця голова належить римському солдату, який просто хотів дослужити до пенсії, а натомість вляпався у вічність і увага - став СВЯТИМ!

вподобати
2 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

У темні часи є світлі люди

Історичний роман Надобраніч Ірен одна щ тих історій, після яких складно одразу повернутись до звичного ритму. Вона не тисне пафосом і не намагається шокувати війною в лоб, але поступово втягує у свій емоційний простір так, що починаєш проживати все поруч із героями. Особливо цінно, що книга заснована на реальних подіях, і відчуття правдивості тут буквально в кожній сцені. 

вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Ціна людського життя під час війни

Не мав її читати, бо люблю фентезі. І мені дуже шкода, що я не був на сайті тоді, коли темою місяця було саме воно. Як взяв до рук цю книгу ? Ну бо прізвище Толкін на обкладинці - це завжди трохи пастка. Береш до рук книжку і підсвідомо чекаєш якогось епічного фентезі, світла ельфів чи хоча б натяку на чарівну казку. А тут... от чесно, замість казки ти одразу отримуєш повні легені вугільного пилу і важкого траншейного бруду. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

Як народжуються шедеври

Забудь усе, що тобі втовкмачували на уроках зарубіжної літератури про великого Барда. Забудь про ідеальні ямби, накрохмалені комірці, театральні підмостки «Глобуса» і весь цей глянцевий лондонський пафос. Меґґі О'Фаррелл бере цей недоторканний бронзовий пам'ятник і жорстко розвертає камеру на 180 градусів. Туди, де немає овацій. Туди, де є тільки бруд під нігтями, запах сушеного чебрецю і глуха, паралізуюча порожнеча порожнього ліжка.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (3 оцінок)

QUO VADIS

Свого часу до Польщі у мене було упереджене ставлення, я поляків відверто не любила. При чому я у цій країні не була ні разу, і  ні з ким із поляків особисто не знайома. Думаю, що винесла зі школи. Із уроків історії, із прочитаних українських дум, балад "кляті ляхи" постійно поневолювали українців. Чи так було донесено на уроках історії, чи я сама собі навіяла зараз не скажу, але моя позиція була, що: Для встановлення української самостійної поляки були ворог номер один. Це вже зараз розумієш що не все у світі так однозначно.

вподобати
2 користувачів вподобало.