Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Розслідування без супутника
Мабуть, кожному з нас коли - небудь доводилося читати детективи і кожен мабуть, помітив одну важливу деталь: кожен сищик має супутника на якого можна покластися, а Енола Голмс - героїня цієї книги веде розслідування сама- самісінька. Чому так склалося? Це я вам зараз розповім.
#
Знайти вбивцю за 24 години
Час пакувати валізи і міняти дощову Англію на пекельне сонце Близького Сходу. І якщо ти любиш сторії про максимальний сімейний аб'юз і карму, яка наздоганяє навіть у пустелі, то «Побачення зі смертю» Аґати Крісті - це тупо розрив. Це один із найпсихологічніших кейсів Еркюля Пуаро, де жертву я лічно ненавиджу більше, ніж убивцю.
#
Зло в форматі квесту
«Гра в нашіптувача» - це той момент, коли Донато Каррізі розуміє, що аналогового зла йому вже недостатньо, і катапультує свою фірмову темряву в цифрову епоху. Якщо перша книга лякала нас класичними маніяками, яким хтось невидимий прошепотів наказ, а «Гіпотеза зла» - людьми, що свідомо розчинилися в соціальному лімбі, то тут автор препарує найсучасніший, найбезжальніший інкубатор психопатів - віртуальну реальність.
#
Антигерой із терміном придатності та ілюзія пам'яті як головний доказ
«Людина в лабіринті» - це ще один майстер-клас від Донато Каррізі, але цього разу він зміщує фокус із масового соціального вірусу зла на абсолютно герметичний, індивідуальний психологічний терор.
Зруйнована гавань
Похмурий, дещо депресивний роман - детектив. Ніби всі карти розкриті, авторка уже показала і проказала через героїв усі можливі варіанти, які прийшли мені у голову, а все ж я не відгадала що й до чого...
#
Добровільно зникнути і - стати злом
«Гіпотеза зла» - це пряме, але ще більш безжальне продовження «Нашіптувача». Якщо в першій книзі Донато Каррізі препарував ідею вірусного, делегованого зла, то тут він замахується на значно масштабніший соціальний конструкт. Він бере один із найзагадковіших феноменів сучасного суспільства - добровільне зникнення людей - і перетворює його на фундамент для тотального кримінологічного жаху.
#
Літера, місто, дата
Коротше, бро, якщо ти думав, що серійні вбивці - це вигадка сучасних голлівудських трилерів, то «Убивства за абеткою» Аґати Крісті доведуть тобі, що класика вміє наганяти жуті не гірше за «Мисливця за розумом». Це один із найжорсткіших і найбільш драйвових кейсів Еркюля Пуаро, де він стикається з реальним маніяком-перфекціоністом.
Фатальне крісло
Гастон Леру запамʼятався нам як автор «Привида опери», хоча в доробку цього французького письменника є чимало детективних історій. Одна з них - «Фатальне крісло». Назвати її класичним детективом важко, адже тут, хоч і є смерті персонажів, але немає людини, яка проводила б розслідування, - ні Пуаро, ні міс Марпл, ні Шерлока Холмса, ні когось їм подібного. Та й чи дійсно перед нами класичне вбивство? Може, це просто магія? Про це читач дізнається по ходу оповіді, не одразу. Загалом же це більше чорна детективна комедія. Що ж це за крісло? І чому воно є фатальним?
#
Маркетинг від убивці: "Ласкаво просимо на шоу!"
«Оголошено вбивство» - це тупо діамант у короні Аґати Крісті і одна з найкращих справ міс Марпл. Тут леді Аґата вирішила жорстко зламати базове правило детективу ще на першій сторінці.
Собачку шкода … в центрі подій
Признаюсь мені детективи написані жінкою імпонують найбільше? Чому бо все таки жіночі роздуми більш логічні. От в Агати Крісті, історії заплутані,є неочікувані повороти але все має логічне пояснення та завершення, без зайвих запитань)
Авторка вкотре оточує підозрілими людьми а особливо родичами, кожен має мотив, кожен бажає чудих та легких грошей . І всі поводяться на звичайне око досить «нормальними» та лише Еркюль Пуаро розуміється на психології вбивст.