Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Його повезли в синій-синій «Волзі»
Євген Концевич для мене - це радянський Винниченко-шістдесятник. Він теж свого роду бунтар і пише про радянську дійсність негатив. Принаймні всі оповідання автора, які я досі читала, засуджують характерні для радянської доби явища дефіциту, бездуховності, стереотипності мислення. Чергове оповідання «Його повезли в синій-синій «Волзі» про конфлікт міста і села, батьків і дітей, моди і традицій, мови і «язика», порядності і бездуховності.
Чи технології полегшать нам життя?
«Не мій дім» це психологічна драма з елементами наукової фантастики, дії якої відбуваються в Києві незабаром, де надсучасні технології заполонять побут та життя!
Книга глибока та насичена про токсичні стосунки, пошук себе, вплив технологій на наше життя, травми дитинства та розлади психіки. У Книзі піднімається питання про стосунки та прийняття себе, показує, як партнер може маніпулювати впевненістю іншої людини, роблячи її залежною та безпорадною. Фінал неочікуваний, що потішило.
Книжечка в долоні
Видавництво «Фоліо» років з десять тому запровадило серію книг формату мікромініатюр. Ці книжечки легко вміщуються в долоні. Доволі оригінальна ідея, і в мене вдома одна з таких книжечок є. Читати подібні тексти доволі дотепно, а як подарунок - доволі оригінально. Що ж стосується цієї книжечки, то вона за обсягом є невеликою - це лише 128 сторінок вибраної поезії Павла Тичини, зокрема його «Сонячні кларнети». Зважаючи на те, що ранній Тичина писав великі за формою поезії, то одні «Гаї шумлять» займають з десяток сторінок такої книжечки. Тому самих поезій небагато.
Ялинка в пана
Це невеличке оповідання про річ, для нас тепер уже буденну - святкування Різдва і Нового року, коли в хаті стоїть прикрашена ялинка, подарунки, хлопавки та багато яскравих гірлянд. Остап Вишня пише про своє дитинство, коли його батько працював на пана, а пан якось вирішив зробити милість і запросив діточок до себе на ялинку в маєток, в суботу о сьомій вечора. Остап Вишня не драматизує, як це зробили б Коцюбинський чи Панас Мирний, не робить пана дияволом, а селян - жертвою. Ні, він прагне описати історію з гумором та дотепами.
Пан Коцький
У цій збірці казок представлено найвідоміші, де головними героями є тварини, зокрема «Пан Коцький», «Коза-Дереза», «Лисиця і Вовк». Дослідники літератури не дадуть мені збрехати, що це найдавніший шар казок, який свідчить про панування тотемізму в первісних людей, коли кожне племʼя мало певного звіра за символ і поклонялося йому. Тож кіт чи лисиця - то не просто тваринки, це представники якогось роду, що дружать чи ворогують між собою та ділять територію.
#
Вона йшла усміхнена…
Збірка творів відомого житомирського письменника Євгена Концевича, із чудовим вступним словом не менш відомого Романа Корогодського. Читати Концевича складно. Я б порівняла його новели з творами Винниченка: лаконічні, змістовні, емоційні, які беруть за живе. Концевич часто пише реченнями-абзацами. Одне речення - про емоцію, про внутрішній розрив. Головна героїня новели «Вона йшла усміхнена…» прямує на пошту. Йде, усміхаючись, і люди думають, що вона щаслива. Але це істерична посмішка. Її коханий Михайло помер.