Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Війна після війни
Прийшов час міняти жанр і піднімати ставки. «Меллорі» Джеймса Гедлі Чейза - це вже не просто кримінал, це жорсткий шпигунський трилер про помсту з вайбом наслідків Другої світової війни. Тут немає класичних копів, тільки професіонали і люди, які пройшли справжнє пекло.
#
Коли жертва стає мисливцем
Як на мене - це найнеочікуваніша річ в Чейза. Його «Стерв'ятник – птах терплячий» - це екзотичний heist-трилер, де замість асфальту - дика природа. Це тупо суміш Far Cry та класичного пограбування, де ставки настільки високі, що вижити майже анріал.
#
Вперед!
Розпочну рецензію з того, що головний герой книги, про яку я вам зараз розповім мав незвичайне захоплення і саме воно зробило його справжнім героєм. Що ж це було за захоплення? Це не був якийсь бій на кулаках чи польоти на мітлі як у "Гаррі Поттері". Це був догляд за рослинами, за звичайними рослинами які не вміли говорити, дихати вогнем чи здійснювати бажання але вони точно приносили радість Михасеві ( саме так його звали). Як це захоплення вплинуло на пригоду? Дізнаєтеся згодом.
#
По слідам жертви
Уверен, ми вже всі давно викупили жорсткий вайб Чейза. І «Труна з Гонконгу» - це саме те, що треба для максимального занурення в нуарний екшн з екзотичним присмаком. Це історія про те, як легкі гроші в секунду перетворюються на квиток в один кінець.
Дивний випадок сера Артура Кармайкла
Чергове оповідання, яке тримає в драйві до останньої сторінки, я б навіть сказала - до останнього слова. Круто! Для тих, хто обожнює містику та вірить у спіритичні сеанси. Отож, психолог Едвард Карстерс отримує телеграму від свого друга доктора Сеттла. Син покійного Вільяма Кармайкла з Волдена, 23-річний Артур, життєрадісний хлопець, який збирається одружитися з дівчиною Філліс, раптом демонструє неадекватну поведінку. Увечері лягав спати здоровим і адекватним, а на ранок прокинувся асоціальним дикуном. Він, наче кіт, сидить клубочком на підвіконні та пʼє лише молоко.
Правда рідко лежить на поверхні. Зазвичай її ховають ті, кому є що втрачати
Чорний манускрипт це той випадок, коли історичний детектив грає не лише на інтризі, а й на атмосфері, яка буквально затягує.
У центрі серія жорстоких убивств монахів у Східній Пруссії 1930х років. Слідство веде Кристіан Абель, який повертається у рідний Квідзин і поступово занурюються у справу, де кожна відповідь породжує ще більше запитань. Коло підозрюваних росте, а небезпека стає особистою. Класика жанру, але автор надає стандартам особливого «почерку».
#
А от сім'ю не трож!
Коротше, тримаємо планку фактчекінгу. Чейз продовжує розвалювати, і його «Я сам поховаю своїх мертвих» - це тупо еталонний трилер про жорстку вендету. Якщо ви фанатієте від сюжетів, де герой іде по трупах заради сім'ї і не рахується ні з ким, то це абсолютний мастхев.
Знайти межу між обовʼязком і відчаєм
1944 рік . Гданськ місто, де війна вже не подія, а постійний стан реальності. Тут немає безпечного тилу, немає нейтральних зон. Є лише виживання.
Кристіан Абель повертається сюди не як слідчий, а як батько, який шукає зниклу доньку. Але місто швидко забирає в нього право на одну єдину справу: серія вбивств німецьких офіцерів затягує його у значно ширший і темніший вузол подій.
#
Вітчизняний нуар на мінімалках та цинізм порційними шматками
Коли не вистачає терпіння на повноцінний кримінальний епос, у гру вступає коротка форма. Брати Прудченки пропонують вельми специфічний формат: замість одного тягучого розслідування ви отримуєте цілу жменю компактних нуарних історій. Це такий собі літературний фастфуд, але з відвертою претензією на гурманську подачу. Темна атмосфера, тотальний фаталізм та повна відсутність позитивних героїв як класу. Сьогодні ти шукаєш убивцю, завтра вбиваєш сам, а післязавтра - вже лежиш із проламаним черепом десь у підворітті.
#
Кривавий Київ, відрізане вухо та радянська міліція
Київ розриває на шматки 1919 рік. Влада в місті змінюється з калейдоскопічною швидкістю, на вулицях стріляють частіше, ніж вітаються, а юний Самсон Колечко в один день втрачає батька, спокій і... власне праве вухо. Через абсолютно безглуздий збіг обставин хлопця, чию квартиру нахабно реквізували під відділок, затягує в ряди новоспеченої радянської міліції. Його головна зброя - не табельний наган, а Надія, залізна дівчина-статистик, та, як би дико це не звучало, його ж таки відрубане вухо. Воно спокійно лежить у бляшанці й продовжує працювати як автономний прослуховувальний пристрій.