Олег Ольжич

У збірці «Антологія української поезії ХХ століття. Від Тичини до Жадана» вміщено твори багатьох визначних українських поетів. Книжка, по-перше, привертає увагу своїм розміром, а розгорнувши її - і наповненням. Значна кількість віршів вже знайомі багатьом поціновувачам поезії, про те є і ті, які «нові», можна прочитати вперше й відкрити майстерність слова талановитих митців. Чудова книга, гарне наповнення, вірші різної тематики, виду лірики. Якщо полюбляєте українську поезію – ця книга стане однією із улюблених.

Це не просто біографія курчати, яке виросло у красеня-півня. Це історія про дорослішання, про характер і про природу. Ольжич описує Рудька з такою любов'ю і деталізацією, що ти мимоволі починаєш поважати цього птаха. Рудько тут особистість. Він проходить шлях від маленького, беззахисного курчати до господаря двору. Тут є все: і перші страхи, і боротьба за лідерство, і стосунки з «гаремом», і навіть своя пташина філософія. Вражає мова автора. Вона така соковита, «смачна», повна життя. Читаєш опис дощу чи ранку і ніби сам відчуваєш запах мокрої землі.

Чудова збірка творів авторів двадцятого століття. Кожен автор по своєму проникливий та найбільше я люблю Ліну Костенко за її вишукані засоби і її глибокі думки а також ірину жиленко за її особливі та сонячні вірші попри іноді сумні рядки. Обидві поетеси по своєму красиво пишуть. А хто ваш улюблений автор двадцятого століття? Пишіть у коментарях за бажанням.