Сто років самотності (Зібрання творів)

Десь перша третина твору мене дуже зацікавила. Було дійсно захопливо читати. Але що далі, то все заплутаніше і нудніше видавалося читання. Кінець видався також більш цікавим і живішим, ніж основна частина книги. Найбільше мене плутали імена героїв, особливо чоловіків. Там всі або Ауреліано або Хосе-Аркадіо. І розібратися саме хто з них хто просто не реально важко. Ще мені і в голові не вкладалися їхні сексуальні відносини братів з сестрами, племінників з тітками. Це якийсь треш!