Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за весь час
Нема оцінок
У цьому неймовірному романі переплетено людські долі, адже Наталія Гурницька описала події життя своїх рідних, без жодної вигадки. Читається на одному подиху, коли тримаєш книгу у руках і не можеш від неї відірватися. Тут все має своє місце, численна кількість символів. Навіть згадка кольору багряний у назві книги символізує кров, єдність поколінь, ланцюжок, який бере початок ще із родини героїні Анни із роману «Мелодія кави у тональності кардамону». Адже Ірена - це правнучка Анни.
Роман викликає сильні емоції, переносить у Львів сучасний, передвоєнний та часів Другої світової війни.
(8 оцінок)
Ще півроку тому, до розлучення зі своїм нареченим, я думала, що ця книга про нас. Почала її читати, коли наше кохання щойно почалося. І в кожному рядку цього твору знаходили схожі зі своїм життям лінії. Нібито ця книга про мене: я, як і головна героїня, довго шукала своє щастя, а воно виявилося так близько, майже поряд; я раділа кожній миті з коханою людиною і заради неї залишила звичний для мене спосіб життя.
Чудова притча для тих, хто вірить в існування найщирішого почуття.
Різниця полягала лише в тому, що головний герой Коельйо виявився більш рішучим і не злякався життєвих труднощів.
Нема оцінок
Збірник оповідань, не повʼязаних між собою. У принципі як жанр має право на існування. Інколи навіть було цікаво, в деяких оповіданнях навіть можна було знайти певне раціональне зерно, хоча до творчості пані Токарчук я ставлюся прискіпливо і вважаю, що польська література має більш гідних представників. Що мене зачепило? Оповідання про маминого синочка, який сидів на шиї в матусі і їв її консервацію. Не працював, лежав на дивані. А після смерті матусі зʼїв її консервацію і помер, бо матуся кинула туди отрути.
(1 оцінок)
Скажу так: в Ольги Токарчук я прочитала три книги, і жодна мене не зачепила. Напевно, це не мій автор, хоча пише, безумовно, талановито, читається швидко. Однак я є прихильником того, що у творі має бути дві речі: перша - сюжет, друга - моральний код. Під другою позицією я розумію виховний аспект, катарсис, коли читаєш - і оновлюєшся, зростаєш, спів переживаєш, думаєш. У романі «Бігуни» є короткі етюди про манди і про людей у цих мандрах. Міркування в стилі постмодерну. Набір історій і думок, поєднаних філософією мандрів. Хотілося б, звісно, якусь спільну лінію оповіді, а її немає.
(8 оцінок)
Микола Хвильовий. Націонал-комуніст. Людина, яка вірила в утопію, яка покінчила життя самогубством, коли усвідомила, що її віра нікому не потрібна. Новела «Я (Романтика)» знайома мені зі школи. Син вбиває свою матір. Бо вона - ворог народу, бо він, як справжній комуніст, мусить це зробити. Чи є в таких людей душа? Якщо і є, то вона спить, запита літрами алкоголю.
Глибока новела, ніби написана кровʼю. Після прочитання хочеться зʼїсти шоколаду чи випити чогось міцного. Бути без емоційним після прочитання цього твору неможливо.
(2 оцінок)
Моторошна історія з елементами фантастики
Спершу мені здалося, що я читаю детектив. Адже головна героїня прагне за малюнками дитини розгледіти вбивство. Пізніше я стала усвідомлювати, що тут не обійшлося без містики і без спілкування з духами. Насправді розвʼязка є неочікуваною і чудово підійшла б під екранізацію в стилі «Секретних матеріалів». Додам, що загадковості додають чорно-білі ілюстрації, яких чимало на сторінках. Складається враження, що ці малюнки зараз оживуть і розкажуть уже мені, читачці, якусь страшну історію.
Нема оцінок
Історія не лише про дружбу, а й про закоханість, труднощі виживання у Токіо і про сенс нашого існування. Звісно, з елементами еротично-порнографічного, без чого Муракамі не уявити. Якщо чесно, я так і не зрозуміла, з якою метою Цкуру було обвинувачено в тому злочині, який він не робив. Так само мені шкода, що його кохана дівчина крутить роман із іншим за його спиною. Одним словом, загадковий світ Сходу, який нам, європейцям, часто здається дивним.
Весь твір перебуваєш у передчутті якогось викриття, очікуєш на розвʼязку. А її просто немає.
(1 оцінок)
Бути володарем своєї долі
Це той твір, і той стиль, і ті персонажі, разом з саме тією епохою, в які мені було вкрай необхідно перемістится, аби перепочити від сьогодення, в якому заплутатися можна ще до народження. І справа не тільки в павутині "net", справа у павутині, якою заростають наші голови та серця.
(1 оцінок)
Опубліковано Anastasia234 Ср, 07/09/2025 - 14:29
#
Це не просто книга, він напружений, назвати його легким чтивом язик не повертається.
Дві сторони медалі, смерть дихає у спину, чи існують ризики? Авжеж, кожна хвороба вирізняється з-поміж інших, гадати на кофейній гущі та ви знущаєтесь.
Зрозумійте одне, що лікарі роблять все можливе щоб зберегти ваше життя але ризики смертельних випадків все ще існують.
Назвіть хоч одну хворобу без смертельних випадків.
У кожного лікаря, власне кладовище смертей.
(23 оцінок)
Головна думка цієї притчі полягає в тому, що треба бути уважним до знаків, які нам надсилає Всесвіт. Загалом, читаючи Коельйо, подеколи здається, що він пише про звичні і зрозумілі речі. Ну що такого в цих знаках? А от у моєму житті їх вистачало. Зокрема перед сваркою з чоловіком тиждень мені снилися жахіття. А за день до сварки раптом на компʼютері вилізла пісня гурту АВВА: коли раніше звучала ця мелодія «The Winner Takes It All», я завжди розлучалася з хлопцем. І от нібито в нас ідилія, а назавтра ми сваримося і навіки розходимося. Тож не помилявся алхімік.