Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книги користувача
(1 оцінок)
Ті хто читав роман Бакмана "Моя бабуся просить їй вибачити", знайомі з однією з персонажів книги жінкою по імені Бріт-Марі. В цій книзі - вже повністю її історія життя. Бріт-Марі одружена з чоловіком на імʼя Кент, який звісно ідеальний. Він найкраще веде переговори і бізнес, варить каву, і робить все інше. Зате про Бріт-Марі ми знаємо, що вона нудна, соціально некомпетентна і пасивно-агресивна, як називає її Кент, вона самотня. Кент її все життя дурить, забуває на тумбочці обручку перед зустріччю з "Німеччиною", не ночує вдома, збиткується з неї, образливо жартує.
(1 оцінок)
На початку роману ми знайомимося з дівчинкою Лену, яка живе в дуже бідному районі Неаполя. Саме від неї іде олзповідь про її сусідів, робітників та продавців району. Про дівчинку Лілу, дочку чоботаря, з якою вона дружила з шести років. Район дуже, дуже бідний, в багатьої сім'ях по 4-5 дітей і батьки часто не мають коштів, щоб послати дітей вчитися, купити підручники, тож багато мешканців неписьменні, а діти приступають до роботи після 2-3 років, проведених у початковій школі.
(4 оцінок)
Дуже лайтовий, але цікавезний детектив. Обʼєм книги спочатку лякає, але читається легко і відірватись тяжко.
Отже, по сюжету маленьке містечко в передмісті Нью-Йорка готується до щорічного театрального фестивалю. Під час фестивалю до місцевого детектива підходить журналістка. В розмові вона каже йому, що він зробив помилку в рослідуванні убивства чотирьох людей двадцять років тому. Оголосивши винним не ту людину. Але звідки і що їй відомо, вона не говорить. Після цього вона раптово зникає, а детектив докладає усіх зусиль, щоб знайти справжнього убивцю.
(1 оцінок)
Головна героїня - Вівіан Морріс пише листа до якоїсь поки невідомої нам Анджели. Вівіан вже стара, їй 90 і вона пише Анджелі про своє життя. Її історія починається з того, що її вигнали з коледжу і в 1940 році вона приїздить у Нью-Йорк до своєї тітки, про яку вона нічогісінько не знає. А виявляється, що тітка утримує театр, невеличкий третьосортний театрик. І хоч театр не найкращий, життя у ньому виявляється наповненим на різні події. Вівіан поринає в богемне життя. Вдень вона шиє костюми в театрі, а вночі гуляє по всіх нічних клубах і ресторанах міста.
(1 оцінок)
Трохи довго я читала цю книгу, хоч загалом вона досить не погана. Але як і всі книжки такого плану, моментами ставало нудно і не було бажання продовжувати читати. Тому відкладала її декілька раз.
Це книга про історію становлення компанії Піксар. Сидячи в залі кінотеатру або на дивані за переглядом мультика, навіть не здогадуєшся, який бекграунд стоїть за цією гарною картинкою. Як складно випустити мультик, зробити всі необхідні маркетингові заходи, забезпечити фінансовий бік. Автор книги, Лоуренс Леві - юрист, якого Стів Джобс запросив допомогти вивести Піксар на ІРО.
(4 оцінок)
Книжка, яка чіпляє з перших сторінок. Книга-головоломка. Після прочитання, вже знаючи, чим закінчилася справа, хочеться перечитати, щоб пересвідчитися, чи не здалося під час першого читання, чи дійсно автор натикав скрізь підказок і натяків, які спершу було важко відчитати. Книга явно для того, щоб її перечитати знову, навіть знаючи уже сюжет, але тепер для того, щоб відшукати всі підказки,які були в книзі.
Головний герой Андрій Гайстер, поліцейський психолог, вирушає за дорученням в глухомань шукати дівчинку, що зникла.
(1 оцінок)
Одна з не багатьох книг, які я прочитала в школі в повній не скороченій версії, та перечитавши книгу зараз, я зрозуміла, що взагалі не сприйняла її так як повинна була б. Все ж таки кожна книга на свій вік. Окремо хочеться відмітити саме це видання, бо воно має неймовірно гарні тематичні ілюстрації, які додавали книзі свій шарм. Читати таку книгу - саме задоволення.
Отже, героя книги Григорія Многогрішного звинуватили в якихось надуманих гріхах і два роки молотили по застінках НКВС і нарешті таки везуть на каторгу.
(1 оцінок)
Це коротка, але чуттєва історія про жінок у світі. І про те, як ми можемо бути поєднані, з людьми з далекої країни, самі про це не підозрюючи. Вона читається дуже швидко та легко, за кілька годин.
Три сюжетні лінії. В Індії живе Сміта, яка належить до нижчої касти. Вона мусить прибирати туалети і її життя дуже тяжке. Вона бажає іншої долі своїй доньці, хоче дати їй освіту, хоча б мінімальну. але це неможливо в її рідному селищі. Сміта наважується на втечу, заплативши за це непомірну ціну - їй доводиться покинути свого чоловіка і ризикнути всім, що вона має.
(2 оцінок)
Бріджит - 32-річна жінка, незаміжня, живе в Лондоні, описує своє життя в щоденнику. Як їй подобається її начальник, як у них зав'язується, розвивається і закінчується роман. Пише про стосунки з батьками, і особливо як змінилася її мама після 60 років. У Бріджит багато друзів, з якими вона тісно спілкується, і взагалі веде насичене життя. Вона зациклена на схудненні, але як на мене, вказана вага - 57 кг - цілком нормальна, враховуючи, скільки і чого вона їсть та скільки пʼє алкоголю.
(1 оцінок)
Дуже емоційна книжка спогадів англійської медсестри - від не дуже благополучної юності до перших днів у різних відділеннях різних лікарень і аж до останнього робочого дня. Найрізноманітніші пацієнти - від недоношених немовлят до схильних до насильства психопатів, перші прийняті пологи і перші смерті. Роздуми про власне життя і місце в ньому та більш глобальні думки про Національну систему охорони здоров'я, роль медсестер у житті кожного і про те, якою має бути ідеальна медсестра і лікар.