Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4
Середня: 4 (1 оцінок)
Ми звикли, що степ у літературі - це козаки, могили і тиша. У Гончара степ - це полігон. Ти читаєш про запахи чебрецю, про безмежне небо, про отари овець, а над головою в цей час ревуть надзвукові винищувачі, які відпрацьовують бомбометання. Гончар геніально показав конфлікт: техногенний монстр проти живої душі. Тронка - це маленький мідний дзвіночок на шиї вівці, це голос життя, голос традиції.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
Те, що гарне назовні, не значить, що і гарне всередини. Як от головний герой - Доріан Грей, красень, яким захоплюються всі, але з гнилою душею. Так, саме з гнилою. І портрет намальований чітко це відображає. Так само, як і вчинки героя.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)

Раб своїх активів

Фактично вчора я писав про «100 000», історію про стартапера, який прогорів, то сьогодні напишу про «Хазяїна» - олігарха, який досяг успіху, але залишився ментально в хліву.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4.6
Середня: 4.6 (5 оцінок)
Танці з кістками — це книга, що не читається швидко й легко. Вона повільно затягує, змушує зупинятися, повертатися до абзаців і довго думати. Книга дає читачеві змогу побачити зсередини професію паталогоанатома та функціонування лікарні, підмічено тонкощі відносин між людьми, навіть коли справа стосується криміналу. Майстерно прописана психологія персонажів. Тут чудово зображено, як головний герой наважується на злочин. Його часто мучить сумління, але парадокс у тому, що воно в нього не завжди працює. Книга підіймає дуже актуальні теми, про які не варто забувати в наш час.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4.8
Середня: 4.8 (5 оцінок)
Дуже класний трилер. Спочатку мені здалося, що все банально через деякі підказки автора в сюжеті, але як виявилося тут добре закручені повороти сюжету, а від кінцівки я була в шоці. Легко та швидко читається. Історія, яка захоплює і не відпускає морально заспокоїтися і видихнути до самого фіналу. В один момент я просто сиділа з відкритим ротом і ще декілька годин не могла повірити в те, як завернувся сюжет, перекручуючи всі події книги в голові вже з новими фактами. Залишилося почуття несправедливості та жалю до деяких персонажів…ця книга довго не буде виходити з голови.
вподобати
0 користувачів вподобало.
3.5
Середня: 3.5 (4 оцінок)
Дану трагедію читала ще в школі на уроках Зарубіжної літератури. А екранізація Франко Дзефіреллі є моєю улюбленою. Прикро, що для примирення двох родин, закохані з ворогуючих сімей віддали найцінніше - життя. Трагедія, яка популярна в сьогоденні.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Більше ніж вайбова книга "демони бажань"

Книга " демони бажань" це збірка історій про різні незвичайні і інколи страшні пригоди. Я її назвала "більше ніж вайбовою" тому що вона зачаровує чи то пак загіпнотизовує з перших рядків і змусить кожного прочитати її до кінця. Кожна історія у ній неповторна і цікава тому рекомендую прочитати усім 

вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (3 оцінок)
Книга сподобалась тим, що дає важливий і чіткий урок: від аб’юзивних стосунків потрібно тікати, а не виправдовувати їх фразами на кшталт «б’є — значить кохає». Ні. Кохання — це не про біль і страх. Кохання — це коли чують і вміють слухати, розуміють, підтримують одне одного, проводять час разом. Навіть коли мовчати разом — у задоволення. А насильство, виправдане «випадковістю», — це крінж, а не любов. Книга читається легко й навіть романтично: між героями виникає сильний зв’язок, що здається щирим і справжнім.
вподобати
1 користувач вподобав.
5
Середня: 5 (1 оцінок)

Табу на поцілунки ❤️

"Табу на поцілунки" - це продовження книги "поцілунок був не останній", про яку, ви дізналися з моєї попередньої рецензії. У вже знайомої вам пари -  Льолі і Стаса почалося табу на поцілунки. Після того як у попередній книзі Стас впав з даху і втравмувався вони перестали бути папою але залишилися друзями. Ц них стаються різні пригоди і несподівано вони знову стають парою. Купують собі окреме житло і тепер їх не розлучити.. 

вподобати
0 користувачів вподобало.
3.5
Середня: 3.5 (2 оцінок)
Якщо "Готель" Артура Гейлі мені "зайшов" на УРА, то про "Детектива" важко сказати, залишилось неоднозначне враження. Початок був динамічним і заінтригував, сюжет розгортався цікаво та обіцяв напружену детективну історію. Але, у середині книги все стає перевантаженим: з’являється надто багато подій і сюжетних ліній, через що легко загубитися, а читання сповільнюється й дається важко. Фінальна частина знову зацікавлює: з’являється напруга, моторошні нотки та несподівані сюжетні повороти. Останні приблизно сто сторінок читаються легко й динамічно.
вподобати
0 користувачів вподобало.