Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Каченя - забіяка
Чи задумувались ви коли - небудь чи можуть забіяки та грубіяни колись стати хорошими людьми, які уміють цінувати дружбу? Звісно, що можуть, однак щоб це сталося ви не повинні тиснути на них чи ненавидіти. Просто добре до них ставтеся і доброта у їхньому серці розквітне сама собою...
#
#
#
#
«Михайло Драй-Хмара» (Митці на прицілі): Зіткнення кришталевої поезії та кривавого терору
Сергій Гальченко у серії «Митці на прицілі» не просто публікує архіви НКВС. Він робить геніальний композиційний хід: ставить поруч протоколи допитів і вибрані вірші самого Драй-Хмари. І саме цей стик двох абсолютно різних світів б'є по нервах найсильніше. Це судово-медична експертиза сталінського терору, де головним свідком виступає саме текст.
Калинова сопілка
Цього разу Марія Павленко порадувала читачів збіркою віршів і прози для малечі. Чудова книжечка, яка буде цікавою навіть дорослим. Якщо брати вірші, то вони різнопланові: і про Україну, і про іграшки, і про тваринок, є цілий блок колискових. Написано поезію зі стилем, але просто і зрозуміло - без діалектизмів та мовних покручів, тож і завчити напамʼять такі віршики не стане проблемою. Цікавинкою збірочки є дитячі анекдоти, або їх можна назвати гуморесками на основі дитячих творів чи відповідей дітей на питання батьків-учителів. Окремим блоком йдуть загадки.
#
Вайбова рецензія 24.0. Світ, де трава зеленіша, а коні - крилаті
Довженко не просто пише, він займається відеомонтажем і я думаю ви всі прошарені в цьому. І цей твір - не виключення. Пам’ятаєш момент, як він описує город? Там соняшники - це «тихі чемні вартові», а гарбузи - «пузаті гості». Це не просто опис, це CGI-ефекти того часу. Весь текст - це один суцільний POV, де світ здається величезним, яскравим і трохи магічним.
#
#
"Росте Антонич, і росте трава"
Антонич не писав спеціально для дітей. Але його лемківський, язичницький пантеїзм, де сонце має обличчя, дерева розмовляють, а світ є єдиним живим організмом - це і є природний стан дитячої психіки. Дитина мислить анімістично, для неї стілець, об який вона вдарилася «поганий» і живий. Антонич легалізує це магічне мислення. У світі пластику та цифрового відчуження ця поезія працює як потужна екологічна вакцина, яка вчить дитину відчувати своє коріння і єдність із природою на рівні підсвідомості.