Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

5
Середня: 5 (1 оцінок)
З огляду на те, що твір є програмним і ми його проходили на уроках української літератури, я мусила його прочитати. Твір я не оцінила, хоча визнаю, що він має сенс. Сім'я дітей повинна жити окремо від батьків - це те, про що я пересвідчилася на власному досвіді. Але все ж таки, твір мені не сподобався. Забагато сварок, бійок та конфліктів. Кайдашиха суне всюди носа і хоче бути господинею над невістками, яких хотіла мати за наймичок. Конфлікт з грушею теж не допоміг. Повна катавасія. Як я вже зазначила, твір мені не сподобався.
вподобати
2 користувачів вподобало.
4.5
Середня: 4.5 (2 оцінок)
Відгук про книгу: Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія Автор, який зміг поєднати у своїх рядках природу та космос, «тут і тепер» та вічне. Знаходить і вкладає у вірші гармонію, все у нього поєднане одне з одним. Дуже самобутній і незрівняним поет з особистим стилем, манерою, унікальним світосприйняттям. Прожив так мало – всього 27 років, але його поезія нетлінна. Зазвичай мудрість приходить з життєвим досвідом, з роками, так рано молодого чоловіка цікавлять зовсім інші речі, але це не той випадок.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

Мініатюри

На спомини буваєм щедрі. 
А от на радощі - скупі. 
 

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Наталія Чуб створила напрочуд світлу казочку, яка не сварить малечу, а ніжно бере за руку. Маленьке Каченя на пташиному подвір'ї раптом починає всіх щипати й ображати. Але авторка показує нам не «лихого хулігана», а просто розгубленого малюка, який ще не навчився правильно пропонувати дружбу. Замість нудних дорослих нотацій Каченя просто стикається з реальністю: коли ти кусаєшся, з тобою ніхто не хоче гратися. І саме ця дитяча самотність допомагає герою зрозуміти одну просту істину.
вподобати
1 користувач вподобав.
0
Нема оцінок

«Михайло Драй-Хмара» (Митці на прицілі): Зіткнення кришталевої поезії та кривавого терору

Сергій Гальченко у серії «Митці на прицілі» не просто публікує архіви НКВС. Він робить геніальний композиційний хід: ставить поруч протоколи допитів і вибрані вірші самого Драй-Хмари. І саме цей стик двох абсолютно різних світів б'є по нервах найсильніше. Це судово-медична експертиза сталінського терору, де головним свідком виступає саме текст.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Калинова сопілка

Цього разу Марія Павленко порадувала читачів збіркою віршів і прози для малечі. Чудова книжечка, яка буде цікавою навіть дорослим. Якщо брати вірші, то вони різнопланові: і про Україну, і про іграшки, і про тваринок, є цілий блок колискових. Написано поезію зі стилем, але просто і зрозуміло - без діалектизмів та мовних покручів, тож і завчити напамʼять такі віршики не стане проблемою. Цікавинкою збірочки є дитячі анекдоти, або їх можна назвати гуморесками на основі дитячих творів чи відповідей дітей на питання батьків-учителів. Окремим блоком йдуть загадки.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4.375
Середня: 4.4 (8 оцінок)

Вайбова рецензія 24.0. Світ, де трава зеленіша, а коні - крилаті

Довженко не просто пише, він займається відеомонтажем і я думаю ви всі прошарені в цьому.  І цей твір - не виключення. Пам’ятаєш момент, як він описує город? Там соняшники - це «тихі чемні вартові», а гарбузи - «пузаті гості». Це не просто опис, це CGI-ефекти того часу. Весь текст - це один суцільний POV, де світ здається величезним, яскравим і трохи магічним.

вподобати
0 користувачів вподобало.
4.434785
Середня: 4.4 (23 оцінок)
Ця книга - це літературний блокбастер категорії Б, де авторка замісила тісто з мексиканського серіалу та трешового горору. Головна проблема - штучність драми. Тут немає півтонів: або свята любов до гробу як у Руслана і Марусі, або сусідська заздрість рівня «спалю твою хату». Українське село тут - це якесь гетто дегенератів, де всі живуть виключно інстинктами й ненавистю. Дашвар безбожно аб’юзить читача, кидаючи в обличчя шок-контент: натяки на інцест, вбивства, тваринну жорстокість.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

"Росте Антонич, і росте трава"

Антонич не писав спеціально для дітей. Але його лемківський, язичницький пантеїзм, де сонце має обличчя, дерева розмовляють, а світ є єдиним живим організмом - це і є природний стан дитячої психіки. Дитина мислить анімістично, для неї стілець, об який вона вдарилася «поганий» і живий. Антонич легалізує це магічне мислення. У світі пластику та цифрового відчуження ця поезія працює як потужна екологічна вакцина, яка вчить дитину відчувати своє коріння і єдність із природою на рівні підсвідомості.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Казка про силу характерницьку...

Забудьте про класичні богатирські битви у стилі «зійшлися в чистому полі і били одне одного булавами, поки земля не загула». Сашко Лірник бере цей архаїчний, прямолінійний епос і вивертає його навиворіт. Це історія про те, як інтелект і психологічна гнучкість перемагають грубу, відшліфовану фізичну силу.

вподобати
0 користувачів вподобало.