Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Соломʼяне щастя
Українська народна казочка, яка оспівує мудрість, кмітливість, а я б додала ще - чесність і порядність. І, що цікаво, тут ніхто нікого не зʼїв і не обманув. По-чесному ведмідь, вовк, лисиця, заєць потрапили «в полон» до діда, їх бичок не обманював: він дійсно зроблений із соломи. Звірі бачили бичка, розмовляли з ним, хотіли взяти собі смоли для того, щоб помазати свої рани, і приклеювалися до бичка. Смішно та повчально: не треба бути таким наївним і недалекоглядним. Та й по-чесному звірі повелися, коли обіцяли дідові меду, овець, курей, городини в разі звільнення.
«третій зайвий» інколи зовсім не зайвий!
Казка ніби й увібрала в себе основу зі звичних казок, але здивувала! Тут стільки неймовірних пригод, що ми перший раз, як читали, заплуталися 😅 Багато смішних моментів! Раджу казочку це щось новеньке))
#
#
Бізнес-план
Це та казка, з якої ми всі виросли, як із дідової свитки. «Солом’яний бичок» - це вам не якийсь там «Гаррі Поттер», це наш рідний, український сюрреалізм із запахом диму і смоли.
Згадуєш сюжет і думаєш: ну це ж геніально! Дід не мав зброї, не мав сили, не мав грошей. Що він зробив? Він увімкнув кмітливість. Зліпив бичка з мотлоху: соломи і паличок, обмазав смолою і все, пастка на дурнів готова. Це ж чисто наша тема: зробити цукерку з г**** і вирішити всі проблеми.
#
Піднімемо ставки, панове
Чесно кажучи, я думав, що після перших двох частин мене вже нічим не здивуєш. Але третя книга таки дала жару. Якщо раніше це була історія про дівчинку, яка потрапила в казку, то в «Часовому ім'ї» Наталія Щерба різко піднімає ставки. Тут уже не до жартів: герої дорослішають, і світ Ефлари стає по-справжньому небезпечним і темним.
#
Вічна українська Голгофа
Знаєте, є книги, а є «Україна в огні». Її читаєш як стрічку новин за лютий 2022-го або за сьогоднішній ранок. Довженко писав це у 1943 році, по гарячих слідах Другої світової, але таке відчуття, що він просто зазирнув у майбутнє і побачив нас.
#
Тестостерон, помножений на степовий вітер, але поділений на чотири
Чесно кажучи, коли читаєш Яновського, іноді забуваєш дихати. Це не просто література, це якесь кіно. Тільки не те, що крутять у попкорн-кінотеатрах, а чорно-біле, рване, геніальне і страшне німе кіно, де кожен кадр випалює очі. «Чотири шаблі» - це, мабуть, найкрутіший і найтрагічніший текст про нашу визвольну війну, який у нас намагалися вкрасти і забути.