You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Томас Гарді "Подалі від шаленої юрми"
Прекрасний роман в стилі сестер Бронте та Джейн Остін, який навіює відпочинком поза межами міста, а читаючи його, безперечно відчуватимеш спокій, подих легенького сільського вітру, теплоту ранкового сонячного проміння, запах травневої скошеної трави та станеш свідком звабливих інтрих на фермі. Відповідно, що й розповідь повільна й невимушена, все у стилі класики того часу, тому й відрізняється від нашого квапливого сучасного життя.
Джонатан Свіфт "Мандри Гуллівера"
Я з великою пошаною відношуся до ірландських письменників, передусім тому що зачасто боротьбу нашого українського народу порівнюють із ірладським народом, відповідно що й майстри пера, що в нас, то й них залишаються вірними захисники зневаженого народу. От серед ірладських митців мабуть не помилюся, що вважатиму найпопулярнішим - Джонатана Свіфта.
Відгук на книгу: Ніби ми злодії
Гофман "Малюк Цахес"
Здавалося, що ця казка розкриває відомий фольклорний мотив про чудодійне волосся, у якій добра фея Розабельверде із жалості дарує маленькій потворі Цахесу три чарівних волосинки, після чого все талановите й значне, що робиться й мовиться у його присутності, приписується лише йому, але у цьому творі, окрім казкової складової, Гофман розкриває широку панораму занедбаності суспільства.
Генріх Ібсен "Ляльковий дім"
Якось так невимушено й делікатно, але й водночас цікаво оповідає у своїй п'єсі відомий норвезький драматург Генріх Ібсен про втрачену таємницю сімейного щастя.
Помітно як драматург підняв завісу над питанням побуту сім'ї, те як той щоденний побут впливає на щастя жінки, та й узагалі у чому справжній секрет сімейного щастя родини, бо як зазначив сам митець - від нього й залежить гармонія світу загалом.
Гюстав Фробер "Пані Боварі"
Про духовну красу, яка протистоїть світу обивателів, людей обмежених, самовдоволених, вульгарних, чиє життя заповнене дріб'язковими інтересами і турботами, позбавлене будь-яких проблисків духовності, написано чимало книг, серед них і ось ця глибока історія.
Іван Багряний "Тигролови"
Мало кому вдавалося вирватися із пекла, яке влаштовувала совєтська нищівна система, а більшість так і полягла кістьми і більше ніколи не повернулися додому. Іван Багряний вирвався звідти, а опинившись в еміграції вважав своїм святим обов'язком розповісти усьому світові про совєтський союз.
Пригоди головного героя Григорія Многогрішного розпочинаються втечею із "ешелену смерті" - етапного спецешелону нквд, що мчав до Колими смертників ГУЛАГу. Незабутнє враження справляє символічний образ дракона-поїзда, який викликає асоціації потворної сталінської системи.
Василь Барка "Жовтий князь"
Не помилюся, якщо скажу, що "Жовтий князь" - це саме та книга, яка має бути прочитана кожним українцем. Попри те, що цей роман має художній стиль написання, все ж він передає правдиві свідчення трагічної сторінки українського народу. І саме відтворюючи тогочасну дійсність таким чином Василь Барка намагався донести всьому людству болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка винищила все гуманне на своєму шляху.
Ерік Сігал "Історія кохання"
Історія кохання двох людей із різних верств суспільства, із сумною кінцівкою характерна для більшості класичних творів, але Ерік Сігал відтворив її на сучасний лад.
Вважаю, що подібна сентиментальна література прекрасно розкриває відносини між людьми, та й загалом робить акцент на тому - яке ж несправедливе життя, і як багато в ньому як радості, так і печалі...