You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Чорлі
Нестайко - мабуть, мій улюблений дитячий письменник. Випадково прослухав з телефона цю досі незнайому мені казку і підняв собі настрій. За форматом вона наближається до короткої повісті. У ній нічого незвичайного, але її можна рекомендувати боязким дітям, щоб привити трохи більше сміливості. Це вона робить ненав'язливо, розповідаючи про пригоди хлопчика Айка. Якби я її прочитав у дитинстві, можливо оцінив би ще на бал вище ;).
«О слово рідне! Орле скутий!» аналіз вірша
Автор — Олександр Олесь.
Дата створення — 1907-ий рік.
За родом літератури — лірика (належить до патріотичного різновиду).
За жанром — лірична поезія. Також її відносять до вірша-медитації — історико-філософського усвідомлення важливості рідної мови, а також митців в цілому для історичної долі народу.
За художнім напрямом, стилем «О слово рідне! Орле скутий!» — відноситься до модернізму (символізму).
«Чари ночі» аналіз вірша
Автор — Олександр Олесь
Дата створення — 1904-ий рік
Входить до збірки «З журбою радість обнялась».
За літературним родом — лірика (належить до інтимної, деякими ознаками схожа на пейзажну та філософську)
За жанром — романс
За літературним напрямом/течією — модернізм/символізм
Тема «Чари ночі» — людський життєвий шлях скінчається швидко, важливо його не згаяти; мить любові.
«Блакитна панна» Микола Вороний: аналіз
Автор — Микола Вороний.
Коли написаний вірш — 1912-ий рік.
Входить до збірки «Гротески»
За напрямком — модернізм
За течією — символізм
За літературним родом — лірика (відноситься до інтимно-пейзажного різновиду)
Тема «Блакитна панна» — гармонійне поєднання мистецтва з природою. Ідея «Блакитна панна» — оспівування навколишньої природньої краси за допомогою поетичного слова.
«Камінний хрест» В. Стефаник: аналіз (паспорт твору)
Автор — Василь Стефаник.
Дата створення — 1899-ий рік.
За родом літератури: епічний твір.
За жанром «Камінний хрест» — психологічна новела, хоча Василь Стефаник визначає твір, як студію, тобто художнє дослідження внутрішнього світу персонажа.
Тема — еміграційний рух галицьких селян кінця XIX — початку XX століття. Хлібороб Іван Дідух прощається з людьми, що мешкають поряд з ним, він від’їздить в Канаду.
Перехресні стежки
Москалі перевели цю поему на свій "язьік" як «Раздорожье», тобто, коли шляхи розходяться. Тоді як в оригіналі заголовок звучить як «Перехресні стежки». Це коли шляхи-доріжки, життєві стежини різних людей сходяться і розходяться протягом усього життя, перехрещуються. Саме цей сенс якнайкраще відповідає змісту роману. Але чи то по причині вбогості свого язьіка, а чи за немоги перекладача осягнути всі тонкощі варіацій мови, чи ще з якого злого умислу, але, як мінімум назву, тут вони спотворили, та й лихо з ними.
Украдене щастя
Героя твору Миколу уже не назвеш молодим, йому було близько 45 років. А ось його дружина, Ганна, так, була молодицею років 25-и. Так їх окреслив сам автор. До заміжжя Ганна любила Михайла Гурмана, котрий тепер став жандармом. Вони хотіли одружитися, але там був конфлікт з братами Анни і, коли Гурмана забрали в армію, брати позбулися Анни, залишивши собі належний їй посаг. Ганна думала, що її коханий загинув у Боснії. Так само думав і Микола. Так що він не крав їхнє щастя; якщо так можна сказати про щастя, то його вкрали злі брати Ганни.
Великі сподівання
Здебільшого мені подобається англійський класичний роман, ну там Бронте, Дж. Остен, трохи менше Уайльд тощо. Але з Діккенсом до цього роману поки не складалося. Не можу сказати, щоб на мене справили сильне враження його «Олівер Твіст» або «Різдвяні історії». А ось читаючи «Великі сподівання», я отримав багато задоволення, тепер подумую, може, почитати ще його «Коперфільда»...
Твердиня
Роман наповнений штампами, які вже мені зустрічалися у книгах, фільмах: на кшталт мегалітичної кладки, великих блоків чи списку дат катастроф та кількості їхніх жертв (автор навіть сам у тексті називає фільм, де весь сюжет закручений навколо такого списку). Деякі пасажі теж мені здаються підозрілими, але мені ліньки їх перевіряти. Автор не гидує чорнухою на зразок намотаних кишок або смакування лопання черепа від удару молота і бризок з мізків, сюди ж навіщось додається сцена з відвертою «полуничкою».
Холодний яр
Не можу сказати, що читати цей твір сподобалось. Не знаю як можуть подобатись описані, пережиті автором події. Читати було реально важко і читав довго, з перервами, але твір того вартий і більше того, він вартує найвищої оцінки. І також вартує подяки всім тим людям, завдяки яким роман не згинув і стало можливо прочитати його, взнати про ті події сучасному читачу. І я також вважаю, що цей твір варто вивчати якщо не в школі, то у вишах, або додавати як окреме завдання по вивченню історії України.