Рецензії та відгуки на книгу

You are here

Рецензії та відгуки на книгу

4.666665
Середня: 4.7 (3 оцінок)
Я цю книгу читала влітку, але вона краще б пасувала до прочитання восени, десь до Хеловіну. Сюжет цікавий, моторошний, оригінальний, місцями дуже болючий. Адже коли помирає хтось близький, то з цим надзвичайно важко змиритися, навіть якщо це улюблена тварина твоєї доньки. А якщо помирає рідна людина…А якщо це стосується дітей, то взагалі що тут і казати. А якщо це виявляється можливим… Десь читала відгуки, що у цій книзі Кінг спекулює на такій важкій темі. Але я не розумію, що не так. Де перелік дозволених і заборонених тематик для книжок. Книга класна. Написана чудово.
вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (1 оцінок)
Це книга-розповідь авторки, яка працює лікарем проктологом про її роботу від навчання в університеті, далі інтернатури, до отримання такої бажаної посади. Ціла книга цікавезних історій про життя лікарні та дуже різних пацієнтів. А враховуючи те, що це лікар-проктолог, то історії такі знаєте, досить пікантні. Авторка правдиво описує реалії сучасної медицини та і всієї системи охорони здоров’я вцілому. Написано цікаво, правдиво та з гумором. Я взагалі-то не надто емоційно читаю книги. А тут місцями я так сміялася, аж до сліз.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Поезія війни

Раніше знала про Вікторію Амеліну як активістку, що загинула два роки тому. Жертва цієї війни. Тепер знаю її як письменницю. Читала її малу прозу і плакала, сьогодні ознайомилася з поезією. Це поезія війни. Нашого сьогодення, що триває майже чотири роки. Тут вірші, починаючи з 2022 року і до загибелі авторки. Повітряна тривога як неминучість. Всі живі після відбою - і це щастя. Віра у світле майбутнє по завершенні війни. Особливо гостро звучить фраза про короткозорість жінки, яка нібито побачила майбутнє. У поезії про двох жінок і собаку. Тут згадано іскандери, що насуваються на місто.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Падіння імперії

Прочитала "Московіаду" по завершенні навчання в університеті, десь року 2007-го. Читала довго і повільно, вичитуючи кожне речення, бо Андрухович є насамперед майстром форми, а не змісту, а форму творять слова. Головний герой - українець, студент московського Літературного інституту, щоправда, імʼя в нього нагадує німецьке - Отто фон Ф. Живе цей студент у гуртожитку разом із чеченцями і азіатами, євреями та росіянами. У гуртожитку панують алкоголізм і розпуста. Андрухович пише про один суботній день літа 1991 року.

вподобати
0 користувачів вподобало.
5
Середня: 5 (2 оцінок)
Яка ж класна книжка! Я цю книгу віддала своєму синові. Дуже хочу, щоб і він її прочитав. Книга буде цікава як дорослим, так і підліткам. Я від неї просто не могла відірватися. Тепер хочу прочитати абсолютно всі книги автора. От вміє він так писати, щоб аж так зацікавити читачів. Хоча хеппі ендом все не закінчилося, але це, я так розумію, така фішка автора, все рівно історія неймовірна. Та ще й скільки важливих життєвих ситуацій описав автор, які змушують замислитися. Як важливо любити своїх дітей, цікавитися їхнім життям, їхніми вподобаннями. Щоб більше знати їхні таємниці.
вподобати
1 користувач вподобав.
4
Середня: 4 (2 оцінок)
Для мене це найкраща книга авторки. До неї читала чотири книги з циклу про Ріцоллі від Хірурга до Двійника. Ця ж книга не з цієї серії. Тут тільки трохи згадується докторка Айлс та й і все. Це цілком самостійна книга. І вона чудова. Тут і про кохання, і про дружбу, і про порядність, і багато про що ще. Цікавезна історія, в якій сучасність поєднується з минулим. Ми занурюємося у 18 століття. Багато цікавого дізнаємося про медицину того часу та про те як і на чому, чи то пак на кому, вчилися студенти-медики. Історія трохи нагадала мені Анатомію кохання Дани Шварц.
вподобати
0 користувачів вподобало.
4
Середня: 4 (1 оцінок)
У мене це вже друга книга цього автора. Ну що я можу сказати, книга не банальний детектив, а такий якийсь специфічний і не схожий на решту детективів. Головний герой сам з Норвегії, а розслідування доводится проводити аж в Австралії. Читати цікаво, але мене не покидає думка, що я забуду сюжет книги та ще й дуже скоро. Якось не западає в душу. Хоч сюжет хороший і розвиток подій досить динамічний. Ну це моя суб’єктивна думка. Просто з попередньою книгою було все так само. Поки читаєш, поки й цікаво. Але таких книг досить багато. І це не значить, що книга має якісь недоліки.
вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Записки сільського єврея

Цю книжечку я б радила прочитати тоді, коли настрій не дуже, а хочеться чогось легкого і у той же час невеликого за обсягом. «Записки сільського єврея» стали для мешканців Житомира своєрідним бестселером 1990-х - початку 2000-х. Пан Вʼячеслав (нині покійний) був знаковою постаттю в інтелігентних колах нашого міста, очолював Літературний музей. Свого часу приходив до нас в університет і читав уривки своїх «Записок». Це було з гумором та самоіронією. Відзначу, що автор не приховує своєї національності, навпаки, використовує її як колоритну рису свого героя.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Українська революція на Житомирщині

Один з найпопулярніших сучасних краєзнавців Волині-Житомирщини Геннадій Махорін порадував своїх читачів (а його книги знайти в продажу майже неможливо) цікавою книгою про перебіг подій Української національної революції 1917-1922 років на теренах нашого краю. По суті це монографія, хоч і не досить обʼємна. Варто відзначити, що пан Геннадій не один рік свого життя присвятив дослідженню цієї теми, свого часу він підготував для десятикласників посібник з історії рідного краю, де напевно вперше виклав більш зрозумілою мовою своє бачення тих буремних подій.

вподобати
0 користувачів вподобало.
0
Нема оцінок

Життя собаки -вовка

Читала цю повість у пʼятому чи шостому класі, читала без скорочень. Читала і плакала. Взагалі не можу читати книги про тварин, де йде опис знущання з них. А тут головний герой - тварина, напіввовк-напівсобака на прізвисько Біле Ікло. Тварина, що освоює з богами, тобто людьми, Північ Америки в далекі часи, коли всі шукали, як прокляті, золото. Історія непроста, читати цю книгу підліткам я б особисто заборонила. Як можна спокійно сприймати собачі бої чи смерті тварин, хай це навіть дикі вовки? Історія доволі реалістична й повчальна.

вподобати
0 користувачів вподобало.