Книга розділена на два часові проміжки і ведеться від двох жінок. Одна з них Еліс Гейл (події сучасні) переїжджає зі своїм чоловіком до старого будинку в передмісті Нью-Йорка. Вона залишає свою кар’єру і вдає перед чоловіком, що повністю підтримує його мрію про життя у цьому містечку. Одного дня вона знаходить кулінарну книгу, яка належала колишній власниці будинку жінці на імʼя Неллі Мердок (яка жила в 1950 роках). Разом із рецептами страв,в книзі сховані листи і записи Неллі, які розкривають страшні деталі її життя.

Книга Джона Маррса «Суджені» зацікавила мене одназу з кількох причин: по-перше, я давно хотіла прочитати щось нетипове і не шаблонне; по-друге, у книзі йдеться не про одного героя, а про п‘ятьох. Всі вони - головні. Кожному присвячені окремі розділи. Тож, я подумала, що буде цікавіше, і більше шансів, що хтось з персонажів таки сподобається. 

А персонажі справді дуже різні за віком, статтю, статусом та досвідом у стосунках. 

Я й не думала, що мене зацікавить мила підліткова історія про дівчину, чиє ім‘я спочатку складно було вимовити - Раеліана: наречена герцога за контрактом. Мені дуже подобаються теми про попаданців у інші світи. Особливо, з цікавою, незвичною подачею. У цьому коміксі Раеліана гине у справжньому світі, щоб з‘явитись у книжковому. Вона - персонаж книги, сюжет якої вже знає. Але от халепа! Її персонаж і в книзі теж має померти. Та дівчина шукає можливі способи, щоб цього не сталося вдруге.

«Переслідування Аделіни» - книга не для всіх. Підійде прихильникам даркроманів і тим, хто сприйматиме все не надто близько до серця, розуміючи, що описане - вигадка автора. Коли я взялася читати «Переслідування Аделіни», мене зацікавила тема сталкінгу. Протягом книги авторка намагається створити відповідну похмуру атмосферу, тримати в напруженні. І на початку мені це навіть сподобалося. Тільки я й не здогадувалася, що це буде романтизація жорстокості і насильницьких стосунків. Як же пояснити те, що головну героїню гвалтують, а їй це навіть подобається.