Рецензії та відгуки на книгу

Прочитала три байки з цієї книжки і вирішила, що моїй дитині подібна література травмуватиме психіку. При всій повазі до Івана Франка, але байки дуже жорстокі і нагадали мені оригінальні казки братів Грімм. Там теж смерть на кожному кроці. Байка «Осел і Лев» про те, що Осел став царем лісу, бо в нього є підкова і він зміг хитрістю вбити пташок, що над ним літали (у суперечці із Левом він узяв гору). Взагалі-то Осел завжди асоціювався із не дуже розумною істотою, а у Франка все навпаки. Врешті-решт, Лев постає дурником, бо реально боїться Осла.

Імена цих двох бабусь стали прикладом чвар між сусідками, причому чвар, висмоктаних з пальця, коли люди сваряться, бо треба сваритися. Повість складається з двох частин: у першій оповідачем є баба Параска, в другій - баба Палажка. Вони сусідки, проте жити в мирі не можуть і постійно сваряться на побутовому ґрунті, часто переходячи на особистості й згадуючи власних чоловіків. Узагалі весь колорит повісті не в сюжеті, а в мові героїнь, в їхніх емоційних репліках та «побажаннях».

Слухайте, ну це ж база! Це не просто віршик, це справжній культурний код кількох поколінь українців. Якщо ви зараз прочитали заголовок і у вас в голові не заграла та сама мелодія - «У воді сиділа-діла...», то ви, мабуть, прогулювали садочок і молодшу школу.

Книга морально важка. Та це наша історія. Історія, яку не можна забувати , історія, про яку не всі хочуть чути. Адже життя людей таке важке, злиденне і зачервствіле.