Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у грудні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Усі / Найкращі за місяць / Найкращі за рік
П’ять четвертинок
Гарріс створює історію — варить її, як повільне варення зі спогадів, де кожен шматочок минулого має свій смак і свій біль. У центрі жінка, яка не тікає від минулого, але живе в ньому, наче в будинку без вікон. Її спогади — не ностальгія, а зворотна сторона дитинства, темна й непередбачувана. Гарріс не романтизує пам’ять — вона показує її як стихію: теплу, коли гріє, і руйнівну, коли повертається. Кожен розділ — ніби рецепт, де між рядками замішано провину, кохання, страх. Іноді здається, що Гарріс не пише про людей, а про їхній післясмак — те, що лишається, коли все вже сталося.
Крадійка суниць
Гарріс знову повертає у знайомий світ, де звичайне приховує дивну магію. А запахи, смаки й спогади переплітаються. Але цього разу — не просто продовження “Шоколаду”. А осмислення того, як час стирає межі між добром і спокусою, правдою й легендою, материнством і самотністю. Ідея роману — про пам’ять, що зберігається не у світлинах, а в смакові, у ритуалах. “Крадійка суниць” про спробу повернути собі частинку себе, зниклу разом із часом. І коли остання сторінка закривається, залишається відчуття, ніби ти й сам щойно щось украв — крихту спогаду.
Класицизм у всій красі
Класик комедії - Мольєр. Шкільна програма і твір «Міщанин-шляхтич». Великий французький драматург насміхається з міщанина, що мріє про дворянство, оплачує послуги різних непотрібних учителів, витрачає кошти на дорогий одяг та подарунки потенційній коханці. Пан Журден має чинити так, як інші дворяни. Він не бажає усвідомлювати того, що його використовують як мішок із грошима, що з нього кепкують та серйозно не сприймають.
Поезія Помаранчевої революції
Листопад 2004 року для багатьох українців є важливим. Насамперед з політичної сторони. Це був місяць змін та свободи, першого Майдану - Помаранчевої революції. Юра Малихін, молодий поет з Житомира, тоді ще був студентом історичного факультету педуніверситету, проте вже мав не одну збірку поезій. Натхненний революцією, він пише цю книжечку, всі вірші в якій поєднані духом свободи, вірою у зміни на краще, у революцію. У вступі він про це й говорить.
Теорія літератури
На жаль, теорії літератури у школі приділяють замало уваги. Через брак часу учителі на уроках прагнуть більше розповісти про зміст твору, перевірити засвоєння поезії чи прози напамʼять, поговорити про образи. Однак навряд чи багато школярів знають, в чому особливість рубаї, сонета чи хайку, чим сюжет відрізняється від фабули, які тропи і фігури існують. А в університеті у нас цілий навчальний курс називався «Теорія літератури», із заліком на виході. Однак скільки розумних книжок довелося перечитати мені, аби самій розібратися у цій непростій кухні.
Як організувати позакласний захід
У видавництві «Шкільний світ» виходило чимало цікавих методичних розробок для учителів-предметників. Я мала змогу купувати деякі з них, адже за фахом є також учителем літератури. У школі викладати цей предмет нагоди не було, а от методичні посібники в мене залишилися, на всяк випадок. Пропонований до розгляду мені став у нагоді під час розробки уроків в університеті та педагогічної практики. Я б навіть назвала його надійним помічником вчителя.
Міщанин-шляхтич
У цій п’єсі Мольєр дивиться на людське прагнення бути “кимось” — і бачить у ньому цілий театр ілюзій. Його герой не смішний через свою дурість, а через щирість, з якою намагається купити собі гідність. Він вірить, що шляхетність можна приміряти, як новий камзол. Що ввічливість і титули замінять сенс. Але за всією кумедністю історії стоїть запитання: чому людині так важливо бути кимось іншим? Мова Мольєра — жива, ритмічна, наповнена музикою сцени. Його діалоги не просто кумедні, вони нагадують танець. Комізм тут не у грі слів, а в тому, як вони звучать.
Летючий шинок
У “Летючому шинку” Честертон грає з ідеєю свободи, мов музикант, що змінює темп посеред мелодії. Його світ — це театр абсурду, у якому серйозність влади звучить смішніше за жарт. Письменник показує, як легко чеснота перетворюється на диктат, коли її позбавити людяності. Роман живе на межі веселості й тривоги. Сміх тут — не втеча, а опір. Герої мандрують із пляшкою вина не тому, що шукають сп’яніння, а тому, що борються за право на радість. Їхній “летючий шинок” — це рухома територія свободи, крихітний простір, де ще можна бути собою. Мова Честертона дихає парадоксом.
Небесна стріла
“Небесна стріла” — це не просто збірка детективів, а тихе полювання за здоровим глуздом серед хаосу людських уявлень. Отець Браун, маленький священник із парасолькою, дивиться на злочини не як на гру розуму, а як на відбиття людської душі. Він не ганяється за доказами, бо бачить те, що зазвичай губиться між словами — мотив, страх, спокусу. У Честертона детектив — це форма молитви, але без проповіді. Кожна історія нагадує сповідь, тільки без сповідальниці. Злочинці в нього не монстри, а люди, що переплутали тінь і світло.