Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у березні 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Єнотик Бо і повітряна куля
Єнотик Бо попри все хоче стати пілотом та відвідує спеціальну школу де цьому учать. Його життя звичайне до поки його учитель Ас не повідомляє Бо і інших своїх учнів про фестиваль повітряних куль і що туди він візьме лише одного помічника. Потому юний Бо зазнає невдачі і розуміє що після такого Ас його точно не вибере. Та майбутній пілот не здається. Він у ночі викрадає повітряну кулю учителя і разом зі своїм другом летить у подорож. Впершу чергу він хоче добути рожеву хмаринку для своєї подруги Аї однак і з цим він зазнає невдачі. Куля падає на землю.
Як байдужість і несправедливість нищать людське життя
Повість «Повія» вражає своєю правдивістю й силою та несправедливістю. Це твір про знищену людську гідність, про жінку, яку не зламала власна слабкість, а зламала жорстока й несправедлива система. твір-звинувачення суспільству, у якому бідна людина приречена на страждання. Читати її варто кожному, хто хоче зрозуміти, як жорстокість чиновників, лицемірство моралі та байдужість багатіїв нищать людське життя.
#
Вайбова рецензія 7.0. Супергерой на ГМО
О, ну це взагалі лютий епік. Котигорошко - це наш локальний Marvel, тільки без пафосних трико і з набагато жорсткішим бекграундом. Це історія про те, як один малий вирішив стати Гігaчадом, щоб розкидати за понятіями місцеве ОЗУ в особі Змія.
Заціни сюжетний заїзд: у сім’ї повний депресняк, братів і сестру забрав якийсь кримінальний авторитет із підземелля. Батьки вже склали лапки, але тут з'являється він - овочевий месник. Чувак буквально народився з горошини, що вже натякає на жорсткий ГМО або інопланетні технології.
#
#
Раб своїх активів
Фактично вчора я писав про «100 000», історію про стартапера, який прогорів, то сьогодні напишу про «Хазяїна» - олігарха, який досяг успіху, але залишився ментально в хліву.
#
Більше ніж вайбова книга "демони бажань"
Книга " демони бажань" це збірка історій про різні незвичайні і інколи страшні пригоди. Я її назвала "більше ніж вайбовою" тому що вона зачаровує чи то пак загіпнотизовує з перших рядків і змусить кожного прочитати її до кінця. Кожна історія у ній неповторна і цікава тому рекомендую прочитати усім
#
Табу на поцілунки ❤️
"Табу на поцілунки" - це продовження книги "поцілунок був не останній", про яку, ви дізналися з моєї попередньої рецензії. У вже знайомої вам пари - Льолі і Стаса почалося табу на поцілунки. Після того як у попередній книзі Стас впав з даху і втравмувався вони перестали бути папою але залишилися друзями. Ц них стаються різні пригоди і несподівано вони знову стають парою. Купують собі окреме житло і тепер їх не розлучити..
#
Поцілунок був не останній 😘
Уявіть собі життя в якому ви ходили в давно знайому вам школу, спілкувалися зі своїми друзями і в сімї було все в порядку але одного разу все змінилося. Те саме сталося з Оленою Поривай або ж Льолею. Спершу вона жила у щасливій сім'ї, училася в ліцеї, мала близьких друзів але одного разу її тата несправедливо звинуватили у злочині а все інше теж зникло. Вона мусила з мамою переїхати до бабусі й дідуся та перейти до іншої школи. У іншій школі багато людей знущалися зі слабших а Льоля хотіла їх захищати. І так триває поки вона не зустрічається зі Стасом.
Сім історій
Сім історій на любителя. Мене на всі не вистачило: можливо, я ще морально не готова читати подібну літературу в такому обсязі. «Скибка місяця у вікні навпроти» - про чоловіка, що став коханцем одруженої жінки, першим за ліком коханцем. Його думки з цього приводу під час спільно проведеної ночі. Доволі неординарно та зі смаком написано. Мені сподобалося. Контрастує із цим оповіданням « Absurd a la noveli». Реально абсурдне оповідання у стилі постмодерну, про кінець часів «перебудови» - черги, дефіцит, конфлікт у Карабасі та ірано-іракський, плюс згадується Єльцин.
Сепарація від батьків)
Останнім часом я перечитала багато казок разом із сином. І раптом почула від нього цікаве й несподіване запитання: «чому казки з мого дитинства такі жорстокі тут когось з’їдають, там викрадають»? Чесно кажучи, у дитинстві мене (та, мабуть, не лише мене) це зовсім не хвилювало.
Тому фінал казки син вигадав свій: Колобок таки втік від лисиці, адже, по суті, і баба з дідом теж хотіли його з’їсти 😅.