You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Сергій Гридін "Сапери"
Ці чоловіки не такі відчайдухи, як мобілізовані та добровольці першої хвилі АТО. Четверта хвиля мобілізації підхопила тих, хто не народився для війни і ніколи не був запеклим патріотом України. Серед них опинилися такі, що й пороху ніколи не нюхали, і за плечима переважно лише військова кафедра вишу замість строчки. Але коли їх призвали на війну - ці чоловіки не ховались.
Халед Госсейні "Ловець повітряних зміїв"
Книга про совість. Справжню живу совість, яка притаїлася в глибині душі кожного.
Совість, яку ми зумисне присипаємо щоденними турботами, сім'єю, роботою і ще тисячами причин, аби лише докори сумління не заважали, не мучили, не виринали на поверхню. Так і роками живемо із провиною минулого, спокутуємо ці гріхи благодійністю, пробачаємо самі себе за безсилля та проявлене боягузтво. Та чи варто миритися з усвідомленням скоєного все життя?
Айн Ренд "Джерело"
Після читання цієї книги ти вже не будеш таким як колись, вона змінює світосприйняття кардинально.
Ти почнеш думати і сприймати світ по-інакшому, можливо не зрозуміло іншим. Ти будеш ізгоєм, але вже ніколи не піддасишся стадному інстинкту, ти будеш думати і діяти не так як всі.
Ця книга про індивідуалізм як рушійну силу розвитку суспільства. Це дуже еґоїстично, але лише ті, хто здатні індивідуально, а не колективно мислити, відстоюючи свою ідею до кінця, і є джерелом розвитку людства.
Так виникли вогонь, колесо... Так доведено, що Земля кругла, а не пласка.
Улас Самчук "Марія"
Влітку 1932р. внаслідок примусової і репресивної для селян політики хлібозаготівлі совєцкої влади, голодне населення України, намагаючись хоч якось вижити, почало масово зрізати ще не дозрілу пшеницю на полях. НКВС почали виловлювати тих, хто ночами зрізував зі своїх же полів для себе колоски. Оскільки зібраний урожай селян зразу після обмолоту доправлявся на хлібоприймальний пункт, селяни масово почали красти зерно, тому...
7 серпня 1932 р. влада СРСР прийняла так званий "Закон про п'ять колосків".
Джордж Орвелл "Колгосп тварин"
Найпопулярніша сатира на політичну систему СРСР поч. XXст.,у сюжеті якої Союз порівняно із фермою.
Все ропочалося із повстання тварин, тобто становленням СРСР, якому передувала жовтнева революція 1917р. "Землю - селянам, заводи - робітникам!". Але історія покаже, що за облудними гаслами приховувалася брехня - тиранія, розстріли, репресії, розкуркулення, переселення, сталінські концтабори.
Анатолій Дімаров "І будуть люди"
Що відбувається з народом, який не воліє знати свою історію? Він втрачає пам'ять, він втрачає себе, він зникає.
А що ми знаємо про свою історію, яку десятиліттями зумисне сплюдровували?Зовсім мало: кілька історичних фактів та їх наслідків. Хтось свідомо уникає знати більше, посилаючись на те, що історія України -це цілковито про тяжку долю пригнобленого народу. А хтось шукає правду в літературі.
"І будуть люди" -роман-епопея, яка ґрунтується на історичній правді, нещадно посічений та скорочений радянською цензурою.
П'єр Леметр "До побачення там, нагорі!"
Чи замислюватися ви, чому люди зводять дороговартісні надгробки для своїх померлих родичів? Щоб на пам'яті рідних підкреслити свій статус, свою значущість? А може тією показовістю вони саме так проявляють любов до померлих, яку не могли дати їм за життя?
А якщо померлий - це солдат, що загинув на війні? То до його вшанування прикладеться ще й держава і це буде найаморальнішою аферою століття. Війна дає чудовий спосіб заробити, навіть вже закінчившись.
Ірен Роздобудько "Фаріде"
"Я - повернусь!" - це нагадує, що наш дім завжди з нами"
Щоб досліджувати Голодомор не обов'язково бути українцем, щоб досліджувати Голокост не обов'язково бути євреєм, або мати єврейське коріння, відповідно щоб досліджувати депортацію кримських татар, не обов'язково бути татарином.
Українська письменниця Ірен Роздобудько дослідила трагічну історію кримських татар минулого століття, та на основі опрацювань написала роман-апокриф. В міру узагальнений та дещо суб'єктивний.
Курт Воннеґут "Бойня номер п'ять"
Курт Воннеґут будучи американським солдатом, під час війни потрапив у німецький полон. Він чудом пережив бомбардування Дрездена британською й американською авіацією у лютому 1945 року, а повернувшись після війни в Штати наважився написати книгу про війну. Але розмова із дружиною його бойового товариша Марі змінила його бачення:
Ярослав Гашек "Пригоди бравого вояка Швейка"
"...маршем на Сокаль"
- цієї фрази із книги мені було достатньо почути, щоб взяти з цікавості у бібліотеці книгу про Швейка та прочитати її.
Вся книга - це суцільна сатира на війну. Автор висміяв усе, починаючи від солдатського побуту і безглуздої бюрократичної військової системи та закінчуючи релігією та політикою. Розкрадання солдатського майна, тупість воєначальства, їхня ненажерливість та скупість, некомпетентність рядових солдат - зі всім доводилося безпосередньо стикатися Ярославу Гашеку в Першу світову війну.