Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
Поезія війни
Раніше знала про Вікторію Амеліну як активістку, що загинула два роки тому. Жертва цієї війни. Тепер знаю її як письменницю. Читала її малу прозу і плакала, сьогодні ознайомилася з поезією. Це поезія війни. Нашого сьогодення, що триває майже чотири роки. Тут вірші, починаючи з 2022 року і до загибелі авторки. Повітряна тривога як неминучість. Всі живі після відбою - і це щастя. Віра у світле майбутнє по завершенні війни. Особливо гостро звучить фраза про короткозорість жінки, яка нібито побачила майбутнє. У поезії про двох жінок і собаку. Тут згадано іскандери, що насуваються на місто.
Падіння імперії
Прочитала "Московіаду" по завершенні навчання в університеті, десь року 2007-го. Читала довго і повільно, вичитуючи кожне речення, бо Андрухович є насамперед майстром форми, а не змісту, а форму творять слова. Головний герой - українець, студент московського Літературного інституту, щоправда, імʼя в нього нагадує німецьке - Отто фон Ф. Живе цей студент у гуртожитку разом із чеченцями і азіатами, євреями та росіянами. У гуртожитку панують алкоголізм і розпуста. Андрухович пише про один суботній день літа 1991 року.
#
#
#
Записки сільського єврея
Цю книжечку я б радила прочитати тоді, коли настрій не дуже, а хочеться чогось легкого і у той же час невеликого за обсягом. «Записки сільського єврея» стали для мешканців Житомира своєрідним бестселером 1990-х - початку 2000-х. Пан Вʼячеслав (нині покійний) був знаковою постаттю в інтелігентних колах нашого міста, очолював Літературний музей. Свого часу приходив до нас в університет і читав уривки своїх «Записок». Це було з гумором та самоіронією. Відзначу, що автор не приховує своєї національності, навпаки, використовує її як колоритну рису свого героя.
Українська революція на Житомирщині
Один з найпопулярніших сучасних краєзнавців Волині-Житомирщини Геннадій Махорін порадував своїх читачів (а його книги знайти в продажу майже неможливо) цікавою книгою про перебіг подій Української національної революції 1917-1922 років на теренах нашого краю. По суті це монографія, хоч і не досить обʼємна. Варто відзначити, що пан Геннадій не один рік свого життя присвятив дослідженню цієї теми, свого часу він підготував для десятикласників посібник з історії рідного краю, де напевно вперше виклав більш зрозумілою мовою своє бачення тих буремних подій.
Життя собаки -вовка
Читала цю повість у пʼятому чи шостому класі, читала без скорочень. Читала і плакала. Взагалі не можу читати книги про тварин, де йде опис знущання з них. А тут головний герой - тварина, напіввовк-напівсобака на прізвисько Біле Ікло. Тварина, що освоює з богами, тобто людьми, Північ Америки в далекі часи, коли всі шукали, як прокляті, золото. Історія непроста, читати цю книгу підліткам я б особисто заборонила. Як можна спокійно сприймати собачі бої чи смерті тварин, хай це навіть дикі вовки? Історія доволі реалістична й повчальна.
#
Вулиці Житомира
Це книга, яку розкупили, щойно вона зʼявилася з друку, хоча коштував цей довідник чимало. Шкодую, що не придбала його, хоча не раз тримала в руках і використовувала. Відомий краєзнавець Георгій Мокрицький зробив, здавалось, неможливе. Він підготував інформацію про історію всіх вулиць Житомира, яких нараховується не одна сотня. Підготував якісно, із світлинами. Наприклад, військкомат у Житомирі знаходиться на вулиці Монтана. Дехто необізнаний може подумати: «Як відомий француз Ів Монтан повʼязаний із Житомиром?» Хтось вирішить, що вулицю названо на честь штату Монтана.