Я продовжую читати диктаторські латиноамериканські романи, а розпочинала своє знайомство із ними з романом "Свято Цапа" Маріо Варгаса Льоси, проте цей жанр в літературі ще в 30- х рр. минулого століття започаткував саме Мігель Анхель Астуріас. Його роман "Сеньйор Президент" надто страшна і надто правдива історія про владу і людину, про  її обов'язок, про зло та про смерть. Це міцна суміш дивовижного тексту, у якому заплутуєшся та втрачаєш час.

Надто приголомшлива для мене книга, але чесно скажу, що цю історію варто читати. Передусім для розуміння наскільки шокуюча жорстока реальність відбувається по нині в світі. І це не про фемінізм, який спрямований аби насолити чоловікам, ця історія промовистий взірець боротьби за припинення всіх форм дискримінації над жінками.

Надзвичайно важливу тему сьогодення порушив сеньйор Сарамаґу і дуже цікаво подав під незвичним кутом бачення. Звісно тема не нова, але як же письменник випередив час. З того часу як написано оповідання - проблема набула ще більших масштабів.