Рецензії та відгуки на книгу

Пейзажна лірика Марії Павленко… Ну, просто чудова поезія, здається, про всі пори року і все, що з ними повʼязано. Тут і річка Ірша, і рідне Полісся влітку, і поля, і луги, і ліси. І ондатри, і вечір-дідок. Стільки образів і стільки барв. Хоч і деякі образи є стереотипними. Усе ж до літа поетеса має особливу симпатію, це відчувається. Ось і осінь, яка теж має чимало принад, і жовтаве листя, ось і сніжна зима, і зелена весна. Втім, у деяких поезіях, окрім власне природи, можна знайти мотиви самотності і кохання, філософські етюди.

Забудьте про сумних лісових звірят і хатинки на курячих ніжках. У цій книжці  чистий, концентрований міський сюрреалізм. Це не просто казки, це блискучий архітектурний авангард, від якого і діти, і дорослі реготатимуть вголос. Якщо ви думали, що казки про інфраструктуру - це нудно, тримайтеся міцніше.

Я не дуже захоплююся відомими модельєрами чи дизайнерами одягу однак якби я хоч раз у житті зустріла Коко Шанель я б апдодувала їй стоячи. Чому? 

Тому, що попри дитинство у бідній сім'ї і важку долю Коко Шанель змогла не лише стати дорослою жінкою а  й на віки змінити уявлення про одяг. Наприклад вона довела, що чорний одяг можна одягати не лише на похорон а й на роботу чи на прогулянку бо завдяки цьому вбранні люди більше звертатимуть увагу на обличчя людини а не на красу того, що є  на ній.  

«Дзвонар» - це збірка громадянської та філософської лірики Марії Павленко, в якій авторка осмислює сьогодення, найчастіше - песимістично. Багато поезій присвячено захистові української мови, поетеса пишається своїм українським корінням і закликає шанувати мову. Доволі символічно звучить образ кладовища, де написи на памʼятниках виконано російською. Це особисто ображає пані Павленко, вона вважає, що так людина поховала й свій генетичний код.